Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НІНА МУДРИК-МРИЦ МАМИН ДЕНЬ Рис. Ніни Мудрик-Мриц Як стрибнуло сонечко Вранці у віконечко, Стрепенулось: ”Ах!” Задивилось в Галочку, Прибрану мов кралечку, З квітами в руках!! Ой куди ж це Галочка, Дівчинка мов лялечка, Рано так спішить? Оченята світяться, Пахне квітів китиця, Кіска мерехтить! Глянула в віконечко, Привітала сонечко Пальцем в шибку: брень! ’’Йду вітати ненечку; Квітів несу жменечку. Нині ж Мамин День!” ЛЮДМИЛА СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА МОЯ МАМА (З ГАЛИНОГО ЩОДЕННИКА) Моя мама найкраща на всьому світі. Мама каже, що це здається так кожній дитині, що її мама найкраща. Може... але їм це так тільки здається, а моя мама таки й справді найкраща: вона мене учить, вона мене жалує, коли я заслабну, вона так упадає біля мене! А яких вона знає казочок! В жодній книжці не знайдеш таких. Вона вміє розказати казку про все. Спи таєш: ’’Мамусю, розкажи мені казочку про дзиґ лика!”* І мамуся зараз почне розповідати, як був перше дзиґлик гарним деревом у густому лісі, як його зрубали, привезли на фабрику і що там з ним робили, і як він опинився в магазині... все... все... Спитай маму: ’’Мамочко, розкажи казку про хустку!” І мама почне казати, як жила собі в далекій стороні на високих горах ма ленька кізочка в своїй родині, як зростала вона, а разом з тим зростала на ній і довга вовна, як постригли з усіх кізок ту вовну, зібрали у великі паки та й повезли далеко. І так весело і так цікаво слухати! Притулюся до мами тісно-тісно, підлізу під хустку, слухаю, а хусточка гріє... Я вже знаю все: і про дзиґлика, і про хустку, і про килим, і про хмари, і про ті морські камінчики, що лежать у мами на столі, і про всі ті цікаві речі, що стоять у мами на етажерці; знаю, як вони жили, що вони думали, і мені так жаль, що вони не вміють балакати. Ото було б добре! 34 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1997 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
