Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Анна Суха — організаційна, Ольга Головецька — культосвітня, Людмила Чайківська — імпрезова, Іре на Райнер — пресова, Ольга Диміцька — музейно-ми- стецька, Марія Євсевська — суспільної опіки, Тео- дора Кузьмович — стипендійна, Марія Данилів і Марія Плахта —господарські, Ірина Гаврилів — хронікар. Контрольна комісія: Анастазія Жилава, Оксана Гора- єцька, Стефанія Григорчук. Наша наступна імпреза — вшанування редактор ки, журналістки і пластової діячки Ольги Кузьмович — відбудеться 12 квітня. На закінчення зі щирістю та громадською вирозу- мілістю голова Округи Марія Раковська похвалила працю 43-го Відділу, звернулася до управи і членок з закликом продовжувати таку дружню, корисну і потрібну працю. Розказала нам про новини в Центра лі, а особливо про працю комісії екології, і просила вибрати референтку екології в нашому Відділі, якою зголосилася бути Зоряна Сохацька. По зборах відбулася гостина і ми розходилися задоволені, що виховали своїх дітей, стоїмо на сторо жі моральної поведінки і національної свідомости, працюємо для СУА і громади. Л. Ч. І МИ КОЛЯДУВАЛИ... На сходинах 54-го Відділу СУА у Вілмінґтоні, Дел., в грудні 1996 р. виринуло питання: ’’Надходять свята Різдва Христового, добре було б піти з колядою і зібрати трохи грошей на допомогу Україні”. Катруся Гусак, яка сама має гарний голос до співу, взяла на себе обов’язок зорганізувати колядників. Спочатку збірка колядників ніяк не клеїлася: молоді мали вже свої пляни, старші — не годні... Врешті знайшлася чвірка охочих: дві Ірени і дві Катерини. Громада Вілмінґтону розкинута по всіх усюдах, переважно за містом. Хто ж буде возити? Я легенько натякнула своєму чоловікові. Не дуже мав охоту, алеж то на допомогу Україні! При дуже ввічливому проханні Катрусі погодився возити нас. Надійшло Різдво. їдемо! Я — за міхоношу, Катру ся віншує... Декого застаємо вдома, інших немає... Заходимо до одних — довго не відчиняються двері, чути — хтось поволі йде з дивним стукотом. Відчиняє чоловік, шо ледве ходить, з ’’ходілкою”, а жінка ле жить в ліжку — хвора. Колядуємо зі сльозами в очах. Дають даток, дякують за коляду, а господар каже: ”То тілько наших свят, оце перший рік, що ми не були на Різдво в церкві”... Заходимо до інших, відчиняє двері господар дому, кажемо: ’’Союзянки з колядою”. Просять до хати, застаємо гостей. Починаємо ”Бог предвічний”, всі встають і колядують разом з нами. Як приємно і святочно!.. Господиня дякує, що ми прийшли, дає щедрий даток. В іншій хаті також гості: зять — чужинець, дорослі внуки. Колядуємо. І яке ж здивування: кілька осіб простягають руку з датком на коляду. Як щиро! Гостять нас. Зять робить нам світлину біля ялинки. Відходимо веселі, їдемо далеко за місто до нашого українського підприємця. Приймають нас гостинно, сходиться вся родина, щоб привітати, побалакати. Коли відходимо і господар вручає чека — я мало не зомліла, коли побачила суму! Зправа: Катерина Гпинннська, Ірена Щерба, Ірена Біскуп, Катерина Гусак і Петро Щерба. From left: Petro Shcherba, Kateryna Husak, Irena Biskup, Irena Shcherba, Kateryna Hlynianska. їдемо далі, вагаємося, чи заїжджати до одних людей, бо не знаємо, чи хтось є вдома. Якось знахо димо адресу, дзвонимо, просять до хати. Відразу пояснюю: ми чули, що господар дому дуже хворий і прийшли йому заколядувати. Господиня каже: ’’Він зараз до вас вийде”. Приходить схорована людина. Колядуємо, а в нього на лиці сльози... При відході дають нам дуже жертвенний даток. Так ми їздили по різних околицях, як могли — колядували. Декому принесли радість... Самі ми не мали часу засісти вдома за святочний стіл. Вже стемніло, розвіз мій чоловік колядниць по домах. Вертаємося додому змучені, але з великим задоволенням сповненого доброго діла. Ірена Щерба, пресова референтка ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1997 25
Page load link
Go to Top