Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ 8 лютого цього року відійшла у вічність визначна довголітня членка 28-го Відділу СУА Ольга Гнатик (з дому Опока). Народилася Ольга 31 січня 1912 року в Перемишлі. Там пройшли її мо лоді літа, там закінчила вона Інститут для дівчат. Я познайомилася з Олею у переселенчому таборі в Міттенвальді, де вона проживала з чоловіком і ма ленькою донечкою по сусідству з нами. Після приїзду до Америки на по чатку 50-их років ми зустрілися в Ньюарку, Нью-Джерзі. Тут ми обі всту пили до 28-го Відділу СУА, де разом працювали в суспільній опіці понад 40 років. Праця в суспільній опіці була для Олі вимріяною, бо серед різно манітних зацікавлень — від науки, спорту до куховарства — домінуючою рисою її характеру була велика співчут ливість до людського горя і бажання допомогти іншим. Початок 50-их років був часом ма сового виїзду наших людей з пере- селенчих таборів з Німеччини. На міс цях їхнього приїзду створювалися нові організації, школи, дитячі садочки і си ротинці. І всі потребували допомоги. Багато з них зверталися з просьбою до СУА і через Централю деякі з тих прохань доходили до нашого Відділу. І Відділ старався допомогти. Від 1953 до 1960 року ми допомагали дитячому садочкові в Німеччині — висилали по 15 дол. щомісяця, українській'школі в Бельгії — по 10 дол., а також час від часу студентам і Пластові в Німеччині, сиротинцеві Сестер Служебниць у Франції, Інститутові св. Ольги у Бра зилії. Крім того, ми старалися внести і свій вклад у будівництво і обладнання української парафіяльної школи у себе в Ньюарку. На все це потрібні були гроші, і ми намагалися придбати їх інтенсивною працею, влаштовуючи різні імпрези, збірки. Бувало, що одного року мали по п’ять-шість великих імпрез. В усіх імпрезах, збірках активну участь брала енергійна Оля Гнатик. Під кінець 60-их років у праці Від ділу відбулися деякі зміни. У 1967 році до управи нашого Відділу прийшов лист з Головної Управи СУА з адресами вісьмох родин-переселенців з Лемків- щини — з просьбою про допомогу. Оля Гнатик як референтка суспільної опіки щиро зайнялася тими людьми, збирала для них одяг і висилала пачки. Невдовзі на адресу Олі прийшов лист від о. Пирчака з Польщі з прось бою допомогти десятьом родинам пере селенців, діти яких вчаться в україн ських школах, в українській початковій школі ім. T. Шевченка в Білому Борі і в українському загальноосвітньому ліцеї і Ліґниці. І Відділ відгукнувся на цю просьбу. Праці було багато, тим більше, що в той час повінь навістила Україну і Югославію і треба було допомогти і їм — пакувати пачки, висилати їх. Щоб якось розділити працю, то дішня референтка Суспільної опіки СУА Марія Химинець зорганізувала в 1969 році з членок нашого Відділу ко місію Суспільної опіки при Головній Управі СУА з трьома референтками — для справ повені, для справ ’’Бабусь” і для стипендій. Оля Гнатик, яка стала референткою для справ ’’Бабусь”, ці лою душею віддалася своїй праці. Ли стувалася з кожною з ’’Бабусь”, знала обставини їх життя, їх клопоти і біди, співчувала їм, часто аж до сліз, ста ралася зарадити їхній нужді, не лише висилаючи їм точно постійну допомогу від СУА, але й додатково відповідаючи на їхні просьби посилками одежі й лі ків. Всі її думки були з тими бідними бабусями. Майже кожна розмова з Олею обов’язково закінчувалася роз повіддю про клопіт або нещастя кот роїсь зі стареньких, якими вона опі кувалася. Хоч бабусі постійно були журбою Олі Гнатик, вона старалася допомогти кожному, хто до неї з якоюсь пробле мою звернувся. Коли ж не могла, то принаймні доброю порадою пробувала допомогти, а вже найбільше співчувала хворим. Поки сама була здорова, зда ється, не було нікого з-посеред її знайо мих, кого б вона не відвідала в шпиталі чи вдома під час хвороби, не розрадила добрим словом, не принесла подарун ка. За свою совісну, жертвенну працю Оля Гнатик була нагороджена почес ним членством Відділу і Окружної Управи, на XXII Конвенції СУА стала Почесною членкою СУА, а недавно одержала грамоту за довголітню працю в Суспільній опіці СУА. На похороні від Союзу Українок Америки теплими словами прощали покійну голова СУА Анна Кравчук, ре ферентка Суспільної опіки СУА Лідія Черник і голова 28-го Відділу Таїса Богданська. Вічна їй пам’ять! Софія Андрушків. ПРОСИМО НЕ ЗАБУТИ ПРОДОВЖИТИ ПЕРЕДПЛАТУ ЖУРНАЛУ ’’НАШЕ ЖИТТЯ” ЧИТАЧАМ В УКРАЇНІ 36 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1997 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top