Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЯК ОДНА РОДИНА Недавно я мала нагоду виступити у радіогодині Самбірських в Чікаґо і розповісти про працю нашого 51-го Відділу СУА і його участь в українському гро мадському житті в Мілвокі, Вискансин. Дехто з чи тачів журналу, мабуть, думає, що якщо Мілвокі да леко віддалене від Чікаґо, великого скупчення української громади, то й праця в нас занедбана, мовляв, провінція є провінцією. Однак провінцією ми себе аж ніяк не вважаємо і намагаємося працю вати не гірше, ніж інші, значно більші відділи. А якщо йдеться про Чікаґо, то відстань у 90 миль можна подолати за півтори-дві години. У Мілвокі українці стали поселюватися після Першої світової війни, але особливо багато їх приї хало сюди у 50-ті роки. Нині на нашому терені є дві церкви — католицька і православна, існують відділи таких українських установ і організацій як УККА, СУА, УНС, СУМ, Кредитівка, Спілка професійних вчи телів, гуртки молоді тощо. У 1952 році засновано 51-ий Відділ Союзу Укра їнок Америки, який належить до Округи Чікаґо. Є в нас працьовиті, віддані і свідомі жінки різноманітних професій і талантів, тому робота спориться, а живемо ми як одна родина. Вони добре розуміють важливість зорганізованого суспільного життя і з великою від даністю та самопосвятою працюють з наміром не лише втримати свою ідентичність, але й розповсю дити знання про українську націю і культуру серед американського середовища, що було особливо важ ливим у ті роки, коли Україна як самостійна держава ще не існувала і американці часто ототожнювали нас з росіянами. Наші жінки усвідомлюють, що людина потребує не лише матеріяльного задоволення у при ватному, родинному житті, але й почуття приналеж- ности до ширшого суспільства, яке урізноманітнює, робить багатшим, цікавішим людське життя і при носить справжнє особисте задоволення. Бо задо волення можна мати лише тоді, коли віддаєш хоч частинку своєї енерґії і свого таланту, щоб здобути вищі цілі для своїх дітей, церкви, громади, суспіль ства. Хоч 51-ий Відділ відносно малий, кожна членка працює самовіддано і прагне внести свою частку у загальногромадську справу. Відділ постійно фінан сово допомагає студентам в Україні і Бразилії, надає значну матеріяльну допомогу бідним у Сумах на Україні, згідно з програмою СУА. Для цього чотири рази на рік проводимо бінґо, що дає нам фінансову базу. Багато років Відділ співпрацює з іншими україн ськими організаціями на нашому терені, з Інтерна ціональним інститутом міста Мілвокі, під час що річного міжнародного ярмарку підготовляє виставку українського мистецтва. Цю виставку відвідують тисячі людей, учні шкіл міста. Під час триденної імпрези виступає місцева українська танцювальна група ’’Дніпро”, яку очолює американець. Група часто дістає нагороди за майстерно виконані танці. А торік успішно виступала в Україні. Була запрошена і до Японії. Мабуть, не всі знають, що в Публічному Музеї Мілвокі є постійна виставка європейських сіл. Зна ходиться там і українська хата. Точно репродуковані хати сіл багатьох європейських країн належать до унікальних виставок музеїв Америки і віддзерка люють побут європейських народів, які з давніх часів поселювалися по містах Америки. У Мілвокі поселю- валися переважно німці, які відкривали пивоварні, а також поляки, серби, хорвати, італійці, а пізніше й українці. Наш Публічний Музей є дуже популярний і притягає відвідувачів з багатьох місцевостей. 51-ий Відділ постійно піклується українською хатою з са мого початку її існування. Торік Відділ був досить активним: готував тра диційне свячене для церкви св. архистрат. Михаїла, влаштував зустріч з представниками з України, які перебували тут на семінарах університетських прог рам на запрошення американських фермерів, зміцнив зв’язки з Україною, коли наші союзянки зустрілися з д-р Оленою Горобець, головою відділу Союзу Укра їнок міста Суми. Завдяки талантові нової членки, яка прибула з України і вступила до СУА, наш Відділ підготував цікаву програму на День Матері, в якій взяли участь діти наших союзянок — вони танцювали, співали, деклямували. А союзянки відспівали в’язанку україн ських народних пісень. У травні Відділ вислав деле гаток на XXIV Конвенцію СУА. У червні ми спонсо рували доповідь д-ра Романа Дражньовського для молоді на тему українського церковного обряду. У серпні разом з цілою громадою наш Відділ взяв активну участь у відзначенні п’ятиріччя незалежности України. При цій нагоді була відзначена довголітня союзянка і кількаразова колишня голова Відділу, авторка автобіографічного твору ’’Тисяча доріг” Марія Пискір, відома в УПА як ’’Марічка”. За свій твір пані Марія дістала літературну нагороду ім. Петра і Лесі Ковалевих, на XXIV Конвенції СУА. У грудні відбулася прощальна зустріч довголіт ньої союзянки і колишньої голови Відділу Мирослави Цибрівської, яка після смерти чоловіка, відомого гро мадського діяча д-ра Олекси Цибрівського, переїхала на постійне проживання до Чікаґо. 26 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1997 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top