Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
Цікава є постать київської княгині-половчанки Ірини, дочки хана Тугорхана, яка жила приблизно у 1093—1113 pp. її чоловіком був великий київський князь Святополк II Михайло Ізяславич (1050—1113), син Ізяслава І Ярославича і київської княгині, польки Ґертруди. Князювання Святополка II й Ірини припало на часи жахливих половецьких наїздів на Русь орд ханів Боняка, Курі і Тугорхана, батька Ірини. Щоб рятувати край від неминучої руїни, князь одружився з дочкою Тугорхана, але надаремно. Перші десять років XII ст. велася завзята боротьба з ордами кочовників. І лише князь Володимир Мономах зібрав удільних князів, пішов з ними на половців і в 1111 році остаточно розгромив їх. Святополк був невдалим князем. Він помер 1113 року, а великим київським князем став Володимир Мономах, герой протиполо- вецьких походів. За час свого князювання, у 1108—1113 роках Свя тополк збудував у Києві, близько Дясятинної церк ви, на згарищах монастиря і церкви св. Димитрія, славний своїми фресками і мозаїками та позолоче ними куполами золотоверхий Михайлівський собор і монастир. За час свого існування собор кілька разів відновлювали, але фрески і мозаїки збереглися аж до більшовицької навали 1917—1941 років. До північ ної і південної нав прибудовано четверту і п’яту нави, а княгиня Ірина добудувала ’’приділ”, мабуть, каплицю ’’В’їзд Христа до Єрусалиму”. Понад 800 років стояв комплекс золотоверхого собору, аж у 1934—1935 pp. більшовики пограбували і зруйнували його, а безстрашного оборонця київ ських архітектурних пам’яток, у тому числі золото верхого Михайлівського собору, проф. М. Макарен- ка заслали до Казані, де він помер. У Третьяковській ґалерії в Москві зберігається славна мозаїчна ікона св. Димитрія, здається з Ди- митріївського храму. У щоденнику ’’Свобода” з 21 березня 1951 р. появилося повідомлення, що 14 березня того ж року радянська фірма "Новоекспорт” з Москви в одній з нью-йоркських ґалерій влаштовує продаж-авкціон церковних риз та інших релігійних предметів. Ми- стець і мистецтвознавець С. Гординський перевірив ті речі на підставі печаток на них і ствердив, що були це дорогоцінні ризи і церковні речі, пограбовані у святій Софії в Києві, Михайлівському соборі, Флерів- ському монастирі, Печерській лаврі і лаврському музеї тощо. Мистець повідомив про авкціон наших церковних і світських громадян і всі речі на авкціоні викупили для наших музеїв і храмів, а сам С. Гор динський купив чотири ризи, в тому числі одну зі золотоверхого Михайлівського собору. Американські покупці церковні ризи переробляли на різні костюми, декорації тощо. Як бачимо, більшовицька орда не була ліпшою від половецької. Під час похорону Святополка княгиня Ірина роз давала бідним і монахам милостиню, а соборові і Михайлівський золотоверхий монастир, який більшовики зруйнували у 1934—1935 pp. Рис. Миколи Стратілата (1987). монастиреві передала хутір ’’Оринине поле”, ’’Дівич гору” над річкою ГІибідь з млином, лісом, пасікою. Може це була "покута” Ірини за кривди, які вчинив її батько? Печатка княгині Ірини, дочки половецького хана Тугорхана. Seal of Princess Irena, daughter of Polovisian Khan Tugorg. На аверсі печатки княгині є допоясне зображен ня мучениці св. Ірини у княжому вінку-короні, в ав- реолі, а по боках напис "Орина”, тобто Ірина. На реверсі є горизонтальний трирядковий напис "Дьн-Ь слово”. Науковці пояснюють це як зауваження того, хто висилає грамоту чи листа до адресата: "В сере дині слово-лист, відкрий і прочитай!” Княгиня Ірина померла 1113 року, значить, її пе чатка нині має приблизно 880 років. Закінчення в наступному числі. НАШЕ Ж ИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1995 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
