Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ Найтяжчим завданням є прощати у вічну дорогу людину, з якою стільки років провелося у праці в Союзі Укра їнок Америки. 9 березня цього року померла бл. п. Ольга Гарванко. На похорон 11 бе резня прийшло досить багато людей, союзянок. Ми всі прийшли, щоб попро- щати і відпровадити на вічний спочинок нашу почесну голову 54-го Відділу СУД і його засновницю, а також, щоб зло жити співчуття синові Миронові, його дружині Ліді та внукам, яких бл. п. Ольга виховувала і вчила по-україн ськи. Ольга Гарванко народилася 23 бе резня 1904 року в родині Кнейчуків. Виростала в Добромилі, Галичина. За кінчила учительський семінар у Пере мишлі. Учителювала в Добромилі, Городенці. Вийшла заміж за Михайла Гарванка. В них народився єдиний син Мирон. До Америки родина Гарванків приїхала в 1948 році з Німеччини, з табору переселенців у Берхтесґадені. У Вілмінґтоні Ольга відразу вклю чилася у громадське життя, влаштову вала імпрези. Від 1961 до 1966 року вчила української мови в суботній шко лі при церкві св. Миколая. Коли в 1958 році ми закладали наш Відділ СУА у Вілмінґтоні, Ольга стала його головою і на тому пості "вистояла" десять років. За її працю для Союзу Українок Америки 54-ий Відділ надав їй титул "Почесної голови Відділу” і такою вона була до смерти. Перед хво робою завжди точно приходила на сходини та ввесь час цікавилася пра цею Відділу. Від довшого часу хорувала, пере була кілька операцій. Опинилася в лікувальному домі, в якому прожила сім років. Завжди дуже тішилася, коли хтось із союзянок чи приятелів відвідав Минулого року родина справила Ользі 90-ліття уродин, а Відділ привітав її вдома і подав побажання до "Нашого Життя”. І ось 9 березня закінчилася земна мандрівка нашої "пані Гарванкової”, як ми її називали. Поховали її на цвинтарі Всіх Святих у Вілмінґтоні, біля її чоло віка, який помер у 1976 році. На найближчих сходинах нашого Відділу ми прощали бл. п. Ольгу Гар ванко спомином про неї, який відчитала пресова референтка. Прощали ми ша новну почесну голову 54-го Відділу СУА, визначну громадянку Вілмінґтону. Ми, союзянки, не забули її праці, вкла деної у розбудову нашого Відділу. Пам'ять про неї завжди буде з нами! Ірена Щерба, пресова референтка. 4 травня ц. р. відійшла від нас на 97-му році життя наша посестра, довго літня членка 2-го Відділу СУА в Честе- рі, Па, Єва Заяць, з дому Кондур. Народилася Єва у с. Грушів Дрого бицького повіту, на землях західньої України. 13-літньою дівчиною прибула до Америки і поселилася у Честері, Па., де і прожила решту свого життя. Заміж вийшла за Івана Заяця. По дружжя мало троє дітей, яким Єва при святила всю свою увагу. Була вона доброю матір’ю, примірною господи нею і вірною парафіянкою православ ної церкви ім. Пречистої Діви Марії, а також членкою Українсько-Американ ського Національного Дому. Нелегке, але трудолюбне життя прожила Єва Заяць. Згадаймо її в мо литвах наших. Хай земля свята буде їй легкою! Марія Кондур-Карман, вільна членка СУА. 24 грудня 1994 р. відійшла у віч ність членка 64-го Відділу СУА бл. п. Ольга з Макарушків Терпиляк-Масю- кевич. Народилася Ольга 1 червня 1903 р. Виростала у Львові у відомій з громадського життя родині Макаруш ків. Студіювала у Високій Господарчій Школі у Празі. Одружилася з Іваном Терпиляком, аґрономом, який провадив велику господарку, зокрема вирощував овочеві дерева у Станиславівщині. В 1937 р. повдовіла і залишилася з двома маленькими дітьми. Переїхала до Льво ва, де вчила у промислово-господарчій школі. Вже у CI1LA вийшла вдруге заміж за д-ра філософії Миколу Масюкевича, який помер в 1970 р. Ольга була весе лої, товариської вдачі. Вона любила людей і помагала в потребі. Приходила до хворого, щоб читати йому "Свободу" або провадила до церкви сусідку, яка не бачила. Цікавилася подіями в Україні і жила життям громади в Нью-Йорку. Прихо дила на доповіді до НТШ, на зібрання до Народного Дому, на різні доповіді. Не пропускала теж імпрез 64-го Від ділу, в якому була обов’язковою член кою. Була жертвенною на цілі, які СУА підтримує. Навіть у старшому віці жила повно кровним життям аж доки не трапився випадок, і за кілька тижнів вона по мерла. Від 64-го Відділу на Панахиді про щала покійну Уляна Старосольська, яка підкреслила її погідну вдачу і те, що від неї можна було навчитися як жити в чужому середовищі. Вона була прик ладом як треба жити, а не існувати. Вічна їй пам’ять! 36 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1995 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
