Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
горішній частині з обох сторін є рисунок двозуба, а по краях печатки — невідомі знаки, які, на думку сфрагістів, є леґендою-написом. Сфрагістам не вда лося відчитати його, але порівнюючи з написами і рисунками на інших пам'ятках, ствердили, що це — буля Святослава. Порівнюючи також двозуб Свято слава з двозубом і тризубом на наших княжих мо нетах і печатках, вони ствердили, що це правзір тризуба —родового знака Рюриковичів, який став гербом України. Ми вже згадували, що сфрагістика України має на обліку понад 800 печаток-буль княжої доби, але тільки 10 печаток — княгинь. Це не значить, що не було їх більше, але тут піде мова лише про печатки, які маємо на обліку, тобто про ті, які дійшли до нас. Як доказ, нехай послужить найновіша довідка відо мого нашого історика М. Брайчевського. Він пише, що 1884 року хлопці знайшли у Житомирі на Замковій горі круглий щитик і розламали його, думаючи, що то золото, але виявилося, що це олов’яна печатка. Половину її сплавили, а друга половина потрапила до рук науковців, які ствердили, що це — печатка княгині. Але вона ще не зідентифікована. Найдавніша печатка княгині Руси-України, яку мають сфрагісти України, — це буля княгині Марії Мономах (+ 1067), жінки великого київського князя Всеволода І Андрія Ярославича (1030—1093), сина Ярослава Мудрого (1019—1054). Княгиня була доч кою царгородського імператора Константина IX Мо- номаха (1000—1055) і матір’ю великого київського князя Володимира Василя Андрійовича Мономаха (1053—1125). У Марії і Всеволода було п’ятеро дітей. Дочка княжна Анна-Янка (+ 1113) була монахи нею. Вона заложила при церкві св. Андрія Перво- званного, яку побудував її батько, славний в тому часі ’’Янчин монастир”, а при ньому школу для дівчат, де вони вчилися шити, вишивати, а головне — гаптувати, навіть золотими нитками, — для храму ризи, а для княжого двору — дорогий одяг. Згодом в ’’Янчиному монастирі” була похована родина Марії і Всеволода І Андрія Ярославича. Княжич Ростислав Андрійович (+ 1093) був уділь ним князем Переяслава. Княжич Володимир Василь Андрійович Мономах (1053—1125) був великим київським князем, популяр но званий Володимир Мономах. Він був одружений з англійською принцесою Ґідою, дочкою короля Га- рольда II, який загинув 1066 року у відомій в історії Англії битві під Гейстінґсом. Його посватала з Ґідою київська княжна Єлисавета Ярославна, дочка Ярос лава Мудрого, яка була одружена з королем Норвегії Гаральдом Гардрадою, що теж загинув у тій війні. Після смерти короля королева Єлисавета одружи лася з королем Данії Свеном, і з дочками виїхала до Данії. Там вона зустріла свого брата Всеволода І і його сина Володимира Мономаха, якого посватала з Ґідою. Печатка київського князя Святослава Хороброго. Seal of Kievan Prince Sviatoslav the Brave. З історії Руси-України знаємо, що над каналом Ляманш відбулися сватання київської княжни Анни Ярославни з королем Франції Генрихом І, згаданої київської княжни Єлисавети, теж Ярославни, з коро лем Норвегії Гаральдом Гардрадою і київського княжича Володимира Мономаха, внука Ярослава Мудрого, з англійською принцесою Ґідою. Пригадаємо, що 1966 року, у 900-ліття битви під Гейстінґсом, англійська преса офіційно проголосила, що теперішня королева Англії Єлисавета II є нащад ком київського князя Володимира Василя Мономаха і київської княгині англійського роду Ґіди. Це тверд ження було проголошене з відома королеви у 164-му томі т. зв. ’’багряно-золотої книги” Добротта, офі ційного родовідника англійських королів. Княжна Пракседа Євпраксія Адаляйда (+1109), друга дочка Марії Мономах і Всеволода І, була одружена з Марґрафом Нордмарку, а після його смерти з німецьким цісарем Генрихом IV. Подружжя не було щасливим і княжна-цісарева повернулася до Києва, там постриглася в монахині і померла у Києві. Про княжну Катерину не маємо відомостей, за вийнятком того, що померла 1108 року. З історичних джерел знаємо, що княгиня Марія Мономах брала активну участь у церковному і по літичному житті князівства. Між іншим, на прохання киян разом з митрополитом погодила розсварених князів, а це, на думку істориків, вказує, що вона користувалася повагою серед князів і бояр. Печатка княгині Марії Мономах — це олов’яний двосторонній щитик, на лицевому боці (аверсі) якого є допоясне зображення св. Андрія Первозванного, патрона князя. Він тримає у правій руці хрест — символ мучеництва, спертий на праве плече. По обидва боки святого є вертикальні написи ’’Святий Андрій” грецькою мовою. На звороті щитика (реверсі) є горизонтальний шестирядковий грецький напис, що означає ’’Печатка Марії Мономах — благородної архонтеси”. Впадає у вічі, що на печатці княгині зображений патрон її чоловіка, а не її патронка. Таке оформлення печатки сфрагісти називають ’’патрональним”, від грецького слова патрон — опікун. На реверсі, у другій частині леґенди-напису, читаємо: ’’...благородна архонтеса”. Тому що княгиня НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1995 З
Page load link
Go to Top