Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
ОКСАНА ШМОРГУН БЛАГОСЛОВЕННА БУДЬ, МОЯ ДАЛЕКА І ЄДИНА. Благословенна будь, моя така далека і єдина, така невірна і невинна перелицьована земля. Благословенна будь, коли проти безчинства бузувіра повстала тільки наша Віра: лишитись — і перемогти. Благословенна будь отут, на спопелілім полігоні таки нескореної долі і тіл, і душ, і сліз, і мук. Як віщий знак на полі болю — вже без страху і без жалю за недосяжною метою — завжди благословенна будь, Ти, що лишилася собою. 20.01.1991. ЄВГЕНІЯ ЩЕРБАКІВСЬКА-КРИЧЕВСЬКА СПОГАДИ ПРО КИЇВСЬКУ ’’ЖІНОЧУ ГРОМАДУ” Про "Жіночу Громаду” я не можу багато роз повідати, бо була в ній недовго — тільки з осени 1901 по весну 1903 року. Організаційний період відбувався без мене, ще до мого перебування у Лисенків. Та й самі збори нашого гуртка я мусіла іноді пропускати, бо на всякі свята виїздила на село до батька. Я рішуче не прига дую, щоб була скарбничкою... Це, мабуть, була М. Лівицька. Пригадую, що робила якісь списки й записи до них, але то було, певне, з приводу льотерії. У мене залишилися тільки уривки спогадів, зв’язані з працею рецензенток та перекладачок, яку нам, молодшій групі, надавали старші жінки. До цієї молодшої групи належали Галина Чикаленко, Галина Лисенко і я. В мої часи ні Вікторія Чикаленко, ні Мар’яна Лисенка, ні Ізидора Косач ще до гуртка не входили, як зовсім молоді дівчатка-гімназистки. Єдиною гімназисткою між нами була тоді Ганна Чикаленко — дівчина великих здібностей, енергії, волі й робочої дисципліни. Нас дивувало: як вона встигала, будучи в останніх клясах гімназії, ще вчитися музики у Миколи Лисенка, брати лекції англійської мови й залишатися однією з найенер- ґійніших членів жіночого гуртка. Галя Лисенко і я, зайняті лише в музичній школі, мали багато вільного часу. Нас зв’язувала спільність духовних поривів, стремлінь і настроїв, бажання поширити свій світогляд — свою внутрішню культуру. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1995 9
Page load link
Go to Top