Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
П Е Ч А Т К И К Н Я Г И Н Ь Р У С И - У К Р А І Н И Д О М О Н Г О Л Ь С Ь К О Ї Д О Б И СТЕПАН ҐЕЛА Важливими культурно-історичними пам’ятками є старовинні печатки, які часто називають булі, хоч це не зовсім правильно. Вивченням печаток займається окрема історична допоміжна наука, яка називається сфрагістикою, а її науковці-дослідники — сфрагі- стами. Сфрагісти України ствердили, що на Русі-Україні перші печатки появилися у другій половині X століт тя. Тепер вони мають на обліку понад 800 наших печаток з домонгольської доби, тобто до 1240 року, в тому числі 10 печаток княгинь. Це печатки митро политів, єпископів, князів, княгинь і деяких посад ників та бояр. На жаль, всі вони переховуються в Росії — у музеях Москви, Петербургу, Новгорода, хоч чи не дві треті їх були знайдені або викопані археологами на території Київської Руси. Лише два десятки цих печаток зберігаються в музеях України — в Києві і Львові — і стільки ж у музеях за кор доном: у Польщі, Німеччині, Франції, Румунії, Бол гарії, Греції, США (три) тощо. Кілька слів про наші середньовічні печатки вза галі. Це круглі олов’яні, срібні або — дуже рідко — золоті щитики діяметром 2—4 см і товщиною 1—3 мм. На їхній лицевій стороні (з французької мови — на аверсі) є рельєфні зображення святих патронів, власників печаток, та інші християнські символи: різні хрести, ангели тощо. На зворотній стороні (реверсі) є прототипи тризуба, теж різно оформлені, та грецькі або грецькі і кириличні написи-леґенди. На щитиках, уздовж діяметра, є ’’каналики” на шнурочок або стьожку, на яких печатки звисали з грамот, і тому сфрагісти називають їх ’’вислі пе чатки”. Ідентифікація (ототожнення) старовинних печа- ток-буль, устійнення їхніх власників, означення часу і місця їх появи, відчитання написів-леґенд та розпіз нання зображених святих — це дуже складний про цес. Справа в тому, що на печатках, які пролежали в землі, чи руїнах 700, 800, 900 і навіть 1000 років, а також від перекидання з місця на місце написи і зображення так стерлися, що їх дуже тяжко, а то й взагалі неможливо відчитати і розпізнати. Зразком такої ’’невідчитної” печатки може служити буля київ ського князя Святослава І Ігоревича Хороброго (964—972), сина княгині Ольги (945—969) і князя Ігоря Рюриковича (912—945). Незідентифіковані печатки зберігаються у музеях, де їх вивчають. На тему наших печаток домонгольської доби є багато наукових розвідок різними мовами, але тому що велика кількість їх зберігається в Росії, то най більше праць є російською мовою. Лицева сторона "вислої печатки" великого київського кня зя Ярослава Юрія Володимировича (+ 1054). Face side of a great seal of Kievan Prince Yurii Volodymyrovych (d. 1054). Написи-леґенди на печатках до кінця XI ст. були грецькі. Сфрагісти пояснюють це тим, що з прийнят тям Руссю-Україною християнства з Царгороду, на Русь прийшла грецька церковна ієрархія з її грець кими булями, і на Русі до кінця XI ст. на всіх печатках були грецькі написи. Лише, в кінці XI ст., за князю вання великого київського князя Володимира Василя Всеволодовича Мономаха (1113-1125), на печатках появилися кириличні або кириличні і грецькі леґенди. Найдавніші згадки про печатки Київської Руси знаходимо у літописах. Там читаємо, що під час підписання мирового договору київського князя Ігоря Рюриковича з греками-візантійцями посли мали зо лоті булі, а ’’гості”, тобто купці, — срібні. В іншому місці літопису записано, що договір 972 року з греками посли князя Святослава І Ігоре вича Хороброго теж завірили булями. Та це тільки літописні згадки про наші булі. Найдавніша наша печатка, яку сфрагісти мають на обліку, походить з другої половини X ст. Це буля князя Святослава Хороброго. Археологи знайшли її при розкопках у Києві 1912 року на місці, де була Десятинна церква, яку збудував син Святослава, київський князь Володимир Василь Святославич — Володимир Великий (980—1015). Коли зважимо, що князь Святослав І Хоробрий князював до 972 року, то його печатка у 1912 році мала не менш як 940 років, а нині їй було б... понад 1020 років! На жаль, печатка загубилася, але зберігся її точний рисунок. В 2 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1995 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
