Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
П Е Ч А Т К И К Н Я Г И Н Ь Р У С И - У К Р А І Н И Д О М О Н Г О Л Ь С Ь К О Ї Д О Б И СТЕПАН ҐЕЛА Важливими культурно-історичними пам’ятками є старовинні печатки, які часто називають булі, хоч це не зовсім правильно. Вивченням печаток займається окрема історична допоміжна наука, яка називається сфрагістикою, а її науковці-дослідники — сфрагі- стами. Сфрагісти України ствердили, що на Русі-Україні перші печатки появилися у другій половині X століт тя. Тепер вони мають на обліку понад 800 наших печаток з домонгольської доби, тобто до 1240 року, в тому числі 10 печаток княгинь. Це печатки митро политів, єпископів, князів, княгинь і деяких посад ників та бояр. На жаль, всі вони переховуються в Росії — у музеях Москви, Петербургу, Новгорода, хоч чи не дві треті їх були знайдені або викопані археологами на території Київської Руси. Лише два десятки цих печаток зберігаються в музеях України — в Києві і Львові — і стільки ж у музеях за кор доном: у Польщі, Німеччині, Франції, Румунії, Бол гарії, Греції, США (три) тощо. Кілька слів про наші середньовічні печатки вза галі. Це круглі олов’яні, срібні або — дуже рідко — золоті щитики діяметром 2—4 см і товщиною 1—3 мм. На їхній лицевій стороні (з французької мови — на аверсі) є рельєфні зображення святих патронів, власників печаток, та інші християнські символи: різні хрести, ангели тощо. На зворотній стороні (реверсі) є прототипи тризуба, теж різно оформлені, та грецькі або грецькі і кириличні написи-леґенди. На щитиках, уздовж діяметра, є ’’каналики” на шнурочок або стьожку, на яких печатки звисали з грамот, і тому сфрагісти називають їх ’’вислі пе чатки”. Ідентифікація (ототожнення) старовинних печа- ток-буль, устійнення їхніх власників, означення часу і місця їх появи, відчитання написів-леґенд та розпіз нання зображених святих — це дуже складний про цес. Справа в тому, що на печатках, які пролежали в землі, чи руїнах 700, 800, 900 і навіть 1000 років, а також від перекидання з місця на місце написи і зображення так стерлися, що їх дуже тяжко, а то й взагалі неможливо відчитати і розпізнати. Зразком такої ’’невідчитної” печатки може служити буля київ ського князя Святослава І Ігоревича Хороброго (964—972), сина княгині Ольги (945—969) і князя Ігоря Рюриковича (912—945). Незідентифіковані печатки зберігаються у музеях, де їх вивчають. На тему наших печаток домонгольської доби є багато наукових розвідок різними мовами, але тому що велика кількість їх зберігається в Росії, то най більше праць є російською мовою. Лицева сторона "вислої печатки" великого київського кня зя Ярослава Юрія Володимировича (+ 1054). Face side of a great seal of Kievan Prince Yurii Volodymyrovych (d. 1054). Написи-леґенди на печатках до кінця XI ст. були грецькі. Сфрагісти пояснюють це тим, що з прийнят тям Руссю-Україною християнства з Царгороду, на Русь прийшла грецька церковна ієрархія з її грець кими булями, і на Русі до кінця XI ст. на всіх печатках були грецькі написи. Лише, в кінці XI ст., за князю вання великого київського князя Володимира Василя Всеволодовича Мономаха (1113-1125), на печатках появилися кириличні або кириличні і грецькі леґенди. Найдавніші згадки про печатки Київської Руси знаходимо у літописах. Там читаємо, що під час підписання мирового договору київського князя Ігоря Рюриковича з греками-візантійцями посли мали зо лоті булі, а ’’гості”, тобто купці, — срібні. В іншому місці літопису записано, що договір 972 року з греками посли князя Святослава І Ігоре вича Хороброго теж завірили булями. Та це тільки літописні згадки про наші булі. Найдавніша наша печатка, яку сфрагісти мають на обліку, походить з другої половини X ст. Це буля князя Святослава Хороброго. Археологи знайшли її при розкопках у Києві 1912 року на місці, де була Десятинна церква, яку збудував син Святослава, київський князь Володимир Василь Святославич — Володимир Великий (980—1015). Коли зважимо, що князь Святослав І Хоробрий князював до 972 року, то його печатка у 1912 році мала не менш як 940 років, а нині їй було б... понад 1020 років! На жаль, печатка загубилася, але зберігся її точний рисунок. В 2 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1995 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
