Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ Найтяжчим завданням є прощати у вічну дорогу людину, з якою стільки років провелося у праці в Союзі Укра їнок Америки. 9 березня цього року померла бл. п. Ольга Гарванко. На похорон 11 бе резня прийшло досить багато людей, союзянок. Ми всі прийшли, щоб попро- щати і відпровадити на вічний спочинок нашу почесну голову 54-го Відділу СУД і його засновницю, а також, щоб зло жити співчуття синові Миронові, його дружині Ліді та внукам, яких бл. п. Ольга виховувала і вчила по-україн ськи. Ольга Гарванко народилася 23 бе резня 1904 року в родині Кнейчуків. Виростала в Добромилі, Галичина. За кінчила учительський семінар у Пере мишлі. Учителювала в Добромилі, Городенці. Вийшла заміж за Михайла Гарванка. В них народився єдиний син Мирон. До Америки родина Гарванків приїхала в 1948 році з Німеччини, з табору переселенців у Берхтесґадені. У Вілмінґтоні Ольга відразу вклю чилася у громадське життя, влаштову вала імпрези. Від 1961 до 1966 року вчила української мови в суботній шко лі при церкві св. Миколая. Коли в 1958 році ми закладали наш Відділ СУА у Вілмінґтоні, Ольга стала його головою і на тому пості "вистояла" десять років. За її працю для Союзу Українок Америки 54-ий Відділ надав їй титул "Почесної голови Відділу” і такою вона була до смерти. Перед хво робою завжди точно приходила на сходини та ввесь час цікавилася пра цею Відділу. Від довшого часу хорувала, пере була кілька операцій. Опинилася в лікувальному домі, в якому прожила сім років. Завжди дуже тішилася, коли хтось із союзянок чи приятелів відвідав Минулого року родина справила Ользі 90-ліття уродин, а Відділ привітав її вдома і подав побажання до "Нашого Життя”. І ось 9 березня закінчилася земна мандрівка нашої "пані Гарванкової”, як ми її називали. Поховали її на цвинтарі Всіх Святих у Вілмінґтоні, біля її чоло віка, який помер у 1976 році. На найближчих сходинах нашого Відділу ми прощали бл. п. Ольгу Гар ванко спомином про неї, який відчитала пресова референтка. Прощали ми ша новну почесну голову 54-го Відділу СУА, визначну громадянку Вілмінґтону. Ми, союзянки, не забули її праці, вкла деної у розбудову нашого Відділу. Пам'ять про неї завжди буде з нами! Ірена Щерба, пресова референтка. 4 травня ц. р. відійшла від нас на 97-му році життя наша посестра, довго літня членка 2-го Відділу СУА в Честе- рі, Па, Єва Заяць, з дому Кондур. Народилася Єва у с. Грушів Дрого бицького повіту, на землях західньої України. 13-літньою дівчиною прибула до Америки і поселилася у Честері, Па., де і прожила решту свого життя. Заміж вийшла за Івана Заяця. По дружжя мало троє дітей, яким Єва при святила всю свою увагу. Була вона доброю матір’ю, примірною господи нею і вірною парафіянкою православ ної церкви ім. Пречистої Діви Марії, а також членкою Українсько-Американ ського Національного Дому. Нелегке, але трудолюбне життя прожила Єва Заяць. Згадаймо її в мо литвах наших. Хай земля свята буде їй легкою! Марія Кондур-Карман, вільна членка СУА. 24 грудня 1994 р. відійшла у віч ність членка 64-го Відділу СУА бл. п. Ольга з Макарушків Терпиляк-Масю- кевич. Народилася Ольга 1 червня 1903 р. Виростала у Львові у відомій з громадського життя родині Макаруш ків. Студіювала у Високій Господарчій Школі у Празі. Одружилася з Іваном Терпиляком, аґрономом, який провадив велику господарку, зокрема вирощував овочеві дерева у Станиславівщині. В 1937 р. повдовіла і залишилася з двома маленькими дітьми. Переїхала до Льво ва, де вчила у промислово-господарчій школі. Вже у CI1LA вийшла вдруге заміж за д-ра філософії Миколу Масюкевича, який помер в 1970 р. Ольга була весе лої, товариської вдачі. Вона любила людей і помагала в потребі. Приходила до хворого, щоб читати йому "Свободу" або провадила до церкви сусідку, яка не бачила. Цікавилася подіями в Україні і жила життям громади в Нью-Йорку. Прихо дила на доповіді до НТШ, на зібрання до Народного Дому, на різні доповіді. Не пропускала теж імпрез 64-го Від ділу, в якому була обов’язковою член кою. Була жертвенною на цілі, які СУА підтримує. Навіть у старшому віці жила повно кровним життям аж доки не трапився випадок, і за кілька тижнів вона по мерла. Від 64-го Відділу на Панахиді про щала покійну Уляна Старосольська, яка підкреслила її погідну вдачу і те, що від неї можна було навчитися як жити в чужому середовищі. Вона була прик ладом як треба жити, а не існувати. Вічна їй пам’ять! 36 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1995 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
