Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ливо у виконанні косівського майстра О. Бахматюка. З релігійних сюжетів часто зустрічається зобра ження святих великомучениць Катерини і Варвари. Вони завжди зображувались поруч на одній кахлі з атрибутами своїх мук: колесом, мечем та келихом з отрутою. Цей сюжет був невід’ємним елементом печей косівського майстра П. Баранюка. У декількох печах невідомого нам гончара з Пістиня знаходимо кахлю з зображенням Богоматері, що тримає на руках маленького Ісуса. Це зображення можна вважати унікальним, оскільки відоме буквально в декількох екземплярах. На кахлях, як і на інших гончарних виробах гуцулів (мисках, дзбанах, підсвічниках, горнятах) рисунки площинні, позбавлені перспективи і пра вильних пропорцій. Усі зображувані фігури і пред мети надзвичайно спрощені, умовні, без зайвої деталізації. Такі прикмети є, властиво, невід’ємними ознаками всіх творів ’’народного примітиву”. Все це в поєднанні з легкістю контуру, чіткістю композиції і гармонійністю кольорових плям створює неповторну фантастичну феєрію розписів гуцульських гончарів. Гідна незаперечної поваги також якість гуцуль ських гончарних виробів. Адже по сей день служать ще гуцулам печі, вимурувані місцевими майстрами в середині минулого століття! Слід зауважити, що після більш як столітньої служби якість фарб і поливи на давніх кахлях беззаперечно виграє у порівнянні з виробами сучасних майстрів. Якщо окремо взята пічна кахля — це оригіналь ний твір народного малярства, то гуцульська кахляна піч в цілому — раціональна і водночас вишукана Олекса Бахматюк, 1871 р. Oleksa Bachmatiuk, 1871. архітектурно-декоративна конструкція. І все це, за уважмо, створене простими, малописьменними сільськими майстрами для селянських хат (пере важно на той час курних). Особливої уваги серед виробів гуцульських гон чарів заслуговують розписи поливаних мисок, що носили ужитково-декоративний характер. І хоча сюжетність розписів на мисках значно обмеженіша у порівнянні з кахлями, саме тут досягли вони най вищого художнього рівня. Надзвичайній кольорит- ності розписних мисок сприяє сферична увігнутість цих виробів, що надає малюнкам особливого дина мізму. Сприяє цьому також гіперболізація форм та зумисні диспропорції, що їх використовували народні майстри. Неперевершеним майстром у цій галузі гуцульського гончарства є майстер з Пістиня Д. Зін- тюк. На відміну від ікон на склі, трійць, мосяжних виробів, автори яких переважно анонімні, прізвища деяких гончарів Гуцульщини нам відомі. Особливу славу гуцульському гончарству принесли майстри з Косова: Петро, Іван, Михайло та Йосип Баранюки, Олекса Бахматюк, та з Пістиня: Дмитро Зінтюк і Петро Кошак. їхня діяльність припадає на середину XIX - початок XX ст. Із перелічених майстрів автор ський підпис на деяких виробах ставили тільки косівський майстер О. Бахматюк та гончар з Пістиня П. Кошак. Авторська ж приналежність гончарних виробів інших майстрів визначається виключно за стилістичними ознаками. Окрім того, є величезна кількість виробів, автори яких досі залишаються невідомими. Переважно це речі, що відносяться до першої половини XIX ст. Саме вони заклали міцні підвалини для бурхливого розквіту гуцульського гончарства в середині XIX ст. Що ж до перелічених вище імен гуцульських гончарів, то відомі вони нам завдяки дослідникам і цінителям мистецтва, які зацікавились їх виробами ще на початку XX ст. В порівнянні з іншими на прямками народного мистецтва гончарству пощас тило. Відомо, наприклад, що цісар Австро-Угорщини Франц Йосиф І, перебуваючи в Галичині, купив і перевіз у Відень кахлеву піч роботи Косівського майстра О. Бахматюка. Львівські та інші музеї Галичини зібрали непогані фонди гуцульської кера міки ще до 1939 року. Розписи, якими так щедро оздобили давні гуцульські майстри тисячі своїх ви робів — це ціла книга тодішнього життя Гуцульщини. І її необхідно прочитати з відповідною увагою, про никливістю і фантазією, а, прочитавши, розповісти всьому світові ґрунтовними науковими працями, яскравими високоякісними альбомами, численними добре вкомплектованими виставками. Впевнений, що не перебільшу, коли назву ґатунок розписів гуцульських майстрів гончарства ґатунком світового рівня. 4 ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1993 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top