Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МІЛЄНА РУДНИЦЬКА ЧОМУ УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИ НЕ МАЮТЬ ПРЕДСТАВНИЦТВА В НАЦІОНАЛЬНІЙ РАДІ? Отеє болюче питання стає перед кожною з нас, дратує нас і пригноблює, а відповіди на нього найти не вміємо. Від 19.Х.1918 р. ми буцім-то рівноправні горожанки Української Народньої Респубпики, бож сього дня конституанта признала нам на рівні з мущинами право голосування до всіх виборчих тіл. Сю політичну рівноправність обох полів потвердили тимчасові основні закони нашої держави, ухвалені 13.XI.1918 р. Українською Національною Радою (гляди четвертий артикул сих законів). Так виглядає теорія; а тепер пригляньмося блище практиці. Три тижні радив у Львові наш тимчасовий пар- лямент: Українська Національна Рада, радив... без жінок. Три місяці минають, від коли наш народ обняв на своїй землі власть у свої руки. Національна Рада збирається від часу до часу в Станіславові, одначе представниць жіноцтва і досі в ній немає. Так при- найменше виходить з многозначучої мовчанки га лицьких провінціональних ґазет, що від часу до часу дістаються до нас через боєву лінію. Дня 21.1. здава ли звіт з поїздки по Галичині горожане д-р Охримо- вич і д-р Томашівський, але й вони не вміли дати ніяких пояснень в сій важній справі. В половині січня поїхало до Київа на трудовий конґрес, що являється неначе сурогатом Установчих Зборів, 50 делегатів Галичини. Між ними — на ве ликий стид для нас, Галичанок, перед нашими прид ніпрянськими сестрами — нема ніодної жінки. Значить, в практиці — все йде по старому. Чому се так? Хто в сьому винуватий? Чи опозиція мущин, що стоять на чолі нашого краю, чи може індолєнція жінок? Я боюся дуже, що се останнє. Одначе в та кому разі нам, львівським жінкам не вільно сидіти з заложеними руками! Ми мусимо розбудити наше про- вінціональне жіноцтво з його сну, вирвати його з бездільности! Невжеж ми не розуміємо ваги хвилини, невже ми не доросли до сьогоднішних завдань, невжеж не відчуваємо лежачої на нас відвічальности? Памятаймо, що більшою ганьбою, чим не мати прав, є не вміти користуватися признаними! Звертаємося до провідниць нашого жіночого руху у вільнім краю з жаданням о негайне поладнання сеї пекучої справи. м р л "Наша мета", 1919 р. ч. 2. Зберігаємо правопис оригіналу. Цією статтею закінчуємо поміщення матеріялів, присвячених вшануванню 100 річниці з дня народження Мілєни Рудницької. With this article we are concluding our tribute to Milena Rudnycky. АНДРІЙ ЦИБКО ГОНЧАРСТВО ГУЦУЛЬЩИНИ Гончарство — один з найдавніших, відомих люд ству промислів. Керамічні вироби з давніх-давен виконували як ужиткові, так і декоративні чи культові функції. Історикам та археологам відоме також прагнення гончарів усіх часів і народів максимально прикрашувати декоративними орнаментами або ж ліпними рельєфними елементами керамічні вироби чисто ужиткового призначення. Не є винятком і територія українського Прикарпаття. На цих землях гончарство відоме з часів найдавніших землероб ських культур Наддністрянщини ІІІ-ІІ тисячоліття до Христа. Багато пізніше — в ХІ-ХІІІ ст. виробництвом декоративних плиток, вкритих рельєфними орна ментами, славилися майстри Галича, а в XV-XVI ст. пічні кахлі із зображенням фантастичних звірів, пта хів, людських фігур виготовляли в Сучаві. В кінці XVIII ст. гончарі Прикарпаття починають застосовувати свинцеві поливи, що відкрило новий етап у художньому розвитку цього промислу. Після формування кахлі (технологія формування вцілому не відрізнялася від відомих технологій на інших територіях), миски чи іншого виробу їх покривали білим ангобом і випалювали перший раз. Таким чином отримували фон майбутнього рисунка. Техно логія дальшого розпису ділить (хоча й досить умов но) гуцульську кераміку на дві школи — Коломийську і Косівсько-Пістиньську. Перший варіянт (більш дав ній і пов’язаний з Коломиєю) — це ріжкування, або фляндрування. В цьому випадку розпис після пер шого випалу предмету, покритого попередньо білим ангобом, наносили з допомогою ’’ріжка” з рога вола, до кінця якого припасоване перо або соломинка. 2 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1993 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
