Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІРИНА ЧАЙКІВСЬКА Радію, що наділили мене почесним членством Союзу Українок Америки. Радію ще більше тим, що на це високе відзначення заслужила своєю кропіткою працею над виданням шістьох конвенційних пам’ят- кових книжок. Першою була книжка на XVIII Конвенцію СУА 1978 року. Була я тоді пресовою референткою в Окружній Управі Округи Нью-Джерзі. Видаючи книжку XIX Конвенції СУА (1981), ви конувала в Головній Управі працю протоколярної секретарки. В 1984 p. (XX Конвенція) була пресовою референткою Головної Управи й головою Округи Нью-Джерзі. В 1987 р. була покликана до видавничої праці як голова видавничої комісії XXI конвенційної книжки. До 1993 р. — протоколярною секретаркою Головної Управи СУА. По XX Конвенції, коли пост редактора ’’Нашого Життя” не був зайнятий, з моєї ін іц іа т и в и продовжено видавати журнал до часу віднайдення нового редак тора. Вийшло тоді чотири числа: липень-серпень, вересень-жовтень, листопад і грудень 1984 року. До Союзу Українок Америки я вступила по приїз ді до Америки в 1951 р. — до 57-го Відділу в Ютиці, Н.-Й. В 1955 р. моя родина переїхала в Кліфтон, Н.-Дж. В 1957 р. я вступила до 70-го Відділу в Пассей- ку, активного донині. Одну каденцію була головою Відділу і далі беру участь у його діяльності. До праці у виданні конвенційних книжок я підходила з настановою, що зібрана праця усіх відділів, усіх членів проводу — є потрібна й корисна для історії організації СУА. Дивлячись багато-багато років назад, усвідом люю, що моє зацікавлення громадською працею і переконання про внутрішню потребу праці для української справи, набула я в тайному Пласті. Із відновою Пласту я працювала виховницею — у пластових таборах і зустрічах в Европі й СІ1ІА. Донині належу до сеньйорського куреня. Я і мій чоловік Богдан маємо дві доні, які працюють професійно. Маємо одну внучку, яка по вакаціях іде до ’’гайскул”, і двох онуків — учнів народної школи. Завжди цікавимося долею й куль турою України й діяспори. Народилася я у Львові, закінчила університет. В Америці набралася життєвого досвіду, і стараюся усі свої знання передати — колись дітям, тепер онукам і використати на добро свого українського довкілля. Ірина Чайківська головно в школі. Після отримання американського громадянства я могла підвищити свої педагогічні студії і отримати дипломи бакалавра та магістра педагогіки. Це дало мені можливість вчити в амери канській школі. Тут протягом 20 років я вчила дітей і вчительок вишивати. Усі декорації в клясі були в українському стилі. Вчила дітей українських танків, з якими вони виступали на телевізії, українських коляд, демонструвала різдвяні звичаї, влаштовувала виставки вишивок і писанок. Це й усе, що я робила для Союзу Українок в Рочестері, для української громади, для нашої діт вори й молоді та для творчого українського люду. Мґр Анастасія М. Смеречинська ПОДЯКА Почуваюся до милого обов’язку скласти щиру подяку за врочисте й незвичайно зворушливе прого лошення мого почесного членства в Союзі Українок Америки. Бажаю всім громадським робітницям, що працю ють по своїй змозі та вмілостях, дожити до таких щасливих хвилин, які я прожила. З товариським привітом мґр Анастасія М. Смеречинська, членка 47-го Відділу СУА, Рочестер, Н.-Й. 10 НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1993 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
