Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІВАН ПОРИТКО НАШЕ ЖІНОЦТВО НАПЕРЕДОДНІ НОВОЇ ДОБИ Ганна Дмитерко-Ратич Було це 1912 року. Визвольна війна балканських народів проти ту рецької неволі викликала живі симпа тії усіх поневолених народів. Після її переможного закінчення та повного визволення болгарів, сербів і греків скріпилася загальна віра в збройні змагання проти всіх гнобителів та віра у власні сили. Внаслідок балканської війни повстало міждержавне напру ження та воєнна гарячка в цілій Евро- пі, зокрема між Австрією і Росією. Тоді вже ідея української самостійної державности, як реальна політична ідея, не позбавлена ґрунту і можли- вости свого здійснення, почала нурту вати та ставати популярнішою. Частина студентської молоді в Галичині стала зовсім одверто по сто роні активної визвольно-держав ницької пропаганди та організації збройної боротьби серед широких народніх мас, як єдиного шляху до осягнення національних ідеалів. Проте політичний тодішній провід та загал громадянства були зайняті ак цією за український університет, ви борчу реформу до сойму та справою національної автономії галицьких українців. Вони були тієї думки, що справа боротьби за самостійну укра їнську державність ще не актуальна, а творення військової організації — це теж нереальна робота молодих недо свідчених і незрілих людей. Ідея творення військової сили, пробудження бойового духа в народі з метою визволення України скоро зро стала і то не тільки серед студент ської молоді, але серед загалу україн ської молоді, зокрема в спортово- руханкових товариствах ’’Січей” і ’’Соколів”. Українська молодь, зокрем а студентська, брала дуже активну участь в таємних товариствах. Таєм ність організації, присяга новоприйня того члена не зраджувати тайни діян ня гуртка, виконувати членські обов’язки організації та чесно працю вати для здобуття знання, щоб стати вповні підготованим громадянином до суспільно-національного життя — це все мало незабутній вплив на її членів та витискало незатертий знак в духо- вості кожного члена гуртка, який буде діяти в житті згідно з провідною ідеєю організації, якою є вільна Україна. Все ПИСЬМА-ПОСЛАННЯ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО З ЧАСІВ НІМЕЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ (1942 p .). УРИВКИ Духовенству й Вірним Мир о Господі і благосло- венство Христова Церква не перестає пригадувати вір ним їхні християнські обов’язки, а між ними перше місце займає обов’язок заховувати Божі заповіді. Бу вають одначе часи, в яких суспільність особливішим способом потребує, щоб вірним той обов’язок тор- жественно і усильно пригадати. По нашому глибо кому переконанні настали саме такі часи, — часи, в яких люди забувають на Божий закон, в яких мно жаться гріхи, сповнювані прилюдно і голосно без до- статочного спротиву зі сторони християн. * * * Треба дійсно засліплення, що його спричинює хіба найбільший ворог нашого спасіння, діявол, щоб люди, зрештою розумні та дбайливі про суспіль ність та добро народу, дійшли до того ступеня пар тійної ненависти, що рішаються аж на пролиття кро- ви. Вже саме те розположення ненависти супроти своїх і близьких є чимсь таким противним природі, таким жахливим і так дуже свідчить про вироджен ня, про таку дегенерацію й такий упадок національ ної совісти та патріотичного духа, що не можна про такі випадки говорити без глибокого душевного бо лю! Навіть тоді, коли ті ненависти і ворожнечі недоведені ще до крайніх проявів душегубства, є вони всенародним нещастям та шкодять народові більше, ніж найзавзятіші вороги. Не треба Україні ін ших ворогів, коли самі українці українцям ворогами, що себе взаємно ненавидять і навіть не стидаються вже тої ненависти! Христос сказав: ’’Кожне царство, розділене проти себе, запустіє і дім на дім впаде. Коли ж і сатана проти себе розділився, як остоїться його царство?” (Луки XI. 18). Як довго не буде між нами хоистиянської єдности, так довго й найслаб- ший противник буде від нас сильніший! Як довго у національних справах більше пам’ятати будуть українці на власне індивідуальне добро, так довго загальна справа не буде могти успішно розвиватися. Бо тої загальної справи просто не буде, бо не буде її в свідомості людей! ★ ★ * Молимося про загальний мир для людства, бо те жахливе нещастя, яким для людства є теперішня 2 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1983 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top