Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СВ. ГОРДИНСЬКИЙ ЛИСТОПАД Знов під ногами шарудять листки: Вони, мов древнє золото багряне, Нагадують душі забуті рани І ржею зрад тавровані віки. Що ж принесуть майбутнього роки? Пройшли — і ще перейдуть гураґани, Вже їм назустріч простягли каштани Погрозливо безлисті п’ястуки. Блаженні ті, що в мирі в тишу вірять! Вітає їх імлисте надвечір’я У синяві будівель і дерев: Та вмій відчути, як гряде нестримне І жди, аж, тинк обсипуючи, гримне Об мури знов сердитий левій рев! ЧИ РОСТЕМО, КОЛИ ПРИНИЖУЄМО ІНШИХ? Взаємовідносини осіб, чи то близьких-споріднених, чи приятелів, знайомих або й співробітників чи одно думців залежать у значній мірі від уміння пово дитися з ними. Бувають люди добросердечні, які не вміють жити з іншими людьми. Інші легко нав’я зують близькі стосунки, здобувають довір’я і пошану. Це залежить не тільки від вдачі даної людини, але й від того чи дана особа любить людей взагалі, чи, може, вони їй байдужі (хіба що в якомусь випадку потрібні). Бувають теж такі, які виношують в собі ненависть до людей. Такі неґативні почування можуть бути вроджені, або наслідком якогось комплексу, що постав ще в дитячому віці. Цю свою ненависть до інших вони можуть не проявляти у щоденному житті, прикриваючи її зовнішньою ввічли вістю. Але це часто виявляється у способі тракту вання людей, наприклад у тому, що вони з якоюсь прихованою приємністю виявляють і підкреслюють всякі хиби чи помилки своїх ближніх. Чи то у това риських зустрічах, а особливо в суспільній праці говорять і підкреслюють те, що зле. Наче не помі чають позитивних проявів праці чи діяльности, а "роздмухують” невдачі, неґативи, помилки. Але крім вдачі, вродженої, чи набутої наслідком якихось переживань, є теж вплив виховання, випле- кані прикмети, особлива культура спілкування з людьми. Не слід забувати про правила доброї пове дінки. Це щоправда зовнішні форми, які, якщо засвоєні замолоду стають наче другою вдачею, значно улегшують комунікацію з людьми, вироб ляють певність себе, свободу в поведінці. Але, як у всьому, так і тут не треба переборщувати. Саме тільки знання товариських форм це ще не това риська культура, це не вміння з’єднувати довір’я, повагу і симпатію до себе. Це теж не Гарантія вміння вести за собою людей, керувати ними. Необхідною засадою взаємин мусить бути не тільки любов до людей, але й пошана кожної особистости, кожної людини. Ці самі твердження, що їх стосуємо до взаємо відносин між поодинокими людьми, стосуються до груп. Різні організації, установи, чи те, що сьогодні прийнято називати середовища, повинні, мусять з пошаною становитись до інших груп. Це саме обов’язує у стосунках проводу даної установи до своїх членів, чи працівників. Це загально відоме твердження, яке підкреслюють і потверджують психологи й соціологи, що пошана до працівників чи членів групи, а особливо довір’я до них впливає додатньо на висліди їхньої праці, добросовісне трактування обов’язків, на їхню поведінку і само почуття. Недовір'я, принижування може спричиняти зовнішні ознаки нібито пошани до зверхників чи провідників, але напевно не посилює зусиль, добрих намірів виконувати завдання краще, працювати з більшою посвятою чи увагою В останніх часах вражає незвичайно низький рівень всяких дискусій між організаціями чи середо вищами, а інколи навіть внутрі установи чи органі зації. На ділі ’’противник” часто навіть не задуму ється над змістом репліки, може, навіть слухає, але не чує, коли голос забирає, чи статтю пише хтось з іншої групи, або той, кого ми з якихось причин пере стали любити чи цінити. Згори заперечується, чи навіть не допускається до висловлення думки, а навпаки принижується твердженням що ”це не до теми”, якщо цей хтось не ’’такий”, В листопаді згадуємо ”1-ше листопада”, початок воєнної дії у Львові. Коли ближче познайомитися з листопадовими подіями, то бачимо, що це, у даних обставинах, незвичайний подвиг. Незалежно від невдач, які наступили, це був перший крок, без якого не були б можливі наступні. Але і тут є люди, які під креслюють те, що було причиною невдач (які повинні бути наукою на майбутнє), а не добачають подвигів. 1-ий листопад дата смерти великого Митро полита, Слуги Божого Андрея Шептицького. Друкуємо у цьому числі ’’Нашого Життя” послання, яке писав Він під час німецької окупації. Читаючи слова писані більше як сорок років тому, стає незви чайно сумно і боляче. Бо Його слова про любов і про ненависть поміж членами одного народу, аж до болю актуальні сьогодні. І приходить на думку: чи ми не здібні вчитися з нашої власної історії? Чи не вміємо як уже не з любов’ю, то хоч без ненависти і з пошаною ставитись до таких же як і ми українців, які, як і ми, мають одну спільну з нами ціль: Вільну Україну! У. Л. НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1983 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
