Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ІВАННА РОЖАНКОВСЬКА В ШОСТУ РІЧНИЦЮ СМЕРТИ ОЛЕНИ лотоцької На засіданні в днях 31 жовтня і 1 листопада ц. р. Головна Управа рішила встановити 100.000 Фонд СУА ім. Олени Лотоцької з тієї причини, що СУА опинився в дуже невідраднім фінансовім становищі. З резерви, що призбиралась у минулому, закуплено в Нью-Йорку, у 1974 р. за 45.000 дол. частину будинку в якім безкоштовно приміщується Український Музей. За останніх десять років недобори ’’Нашого Життя” виносили коло 35.000 дол. Цю суму прийшлось доплатити з фондів СУА, бо прибутки з • передплат, обов’язкових датків Відділів і пожертв на Пресовий Фонд та відсотків від Запасного Фонду не покривали видання ’’Нашого Життя”. Підвишка вкладок і обов’язкових вплат Відділів не була співмірна з ростом інфляції. Беручи до уваги вкладки і вплати Відділів, які будуть впливати у біжучій каденції, немає безпо середньої загрози банкрутства СУА. В потребі, ми могли б покривати передбачені і непередбачені видатки зі спеціяльних фондів і наступному проводові залишити борги і порожню касу.Та це не по-громадському. Коли майбутнє організації загрожене, нам треба діяти вже. Необхідність фінансової бази СУА відчувалась від початку його існування, одначе дотепер її не створено передусім тому, що членство все виявляло більше зрозуміння для сторонніх цілей, як для потреб власної організації. Ледве, чи членство усвідомлює фінансові кризи, що в минулому загрожували існуванню СУА, або змушували провід обмежувати діяльність через брак фондів. Наведу кілька маркантних фактів. Від 11 листопада 1939 р. появлявся у щоденнику ’’Америка” ’’Вістник СУА”, пізніше під назвою ’’Вісті СУА”. П’ята Конвенція СУА у травні 1941 р. схвалила видавання власного журналу. Скоро по конвенції виявилось, що не лише немає фондів на власний журнал, але Екзекутива була змушена припинити "Вісті СУА” через брак фінансових засобів. У 1965 p., перед Ювілейною Конвенцією, Екзекутива не могла скликати засідання Головної Управи через брак фондів і була змушена звернутися з проханням до Відділів, щоб склали по 10 дол. на покриття коштів. СУА є членом Генеральної Федерації Жіночих клюбів і звичайно висилав відпоручниць на її кон венції, що відбуваються кожного року, часто у відда лених штатах і тривають 5 до 6 днів та вимагають великих коштів. Екзекутива СУА не була спроможна вислати делегаток на останні дві конвенції. У 1980 р. конгрес Міжнародньої Жіночої Ради відбувався у Кенії, наступний відбудеться в Кореї. Наші пред ставниці брали участь у конгресах Міжнародньої Жіночої Ради у складі американської делегації, останній раз у Ванкувері у 1977 р. Через брак фондів, ми не були заступлені у Кенії, не зможемо теж вислати представниці до Кореї. Важко здобуті та закріплені зв’язки на американськім і міжнароднім теренах перериваються, наше ім’я іде в забуття, і колись треба буде починати наново. Майбутні недобори ’’Нашого Життя” прийдеться покривати з капіталу Запасного Фонду або видавати журнал квартально, чи навіть обмежитися до скромного внутрішнього Бюлетеня. Дві останні альтернативи були б кроком назад, дошкульною втратою для організації. В минулому був звичай, що перед кожним важкливим почином, провід СУА ’’ішов з капелюхом” і просив членство жертвувати ”що ласка”. Скільки капелюхів треба б тепер пустити в рух, щоб заспокоїти найбільш пекучі потреби великої, престижевої організації? У редакційній статті ’’Нашого Життя” у вересні 1948 p., Олена Лотоцька писала: "СУА сильний своюе ідеєю й ідейністю своєї великої сім’ї Відділів і членок. Але він мусить мати сильну економічну під ставу праці". У різних варіянтах вона повторювала це при кожній нагоді. В часі 25-літнього головування мусіла присвятити багато часу і зусиль для здобуття засобів, необхідних для діяльности організації. Її численні об’їзди усіх Відділів мали на меті не лише активізацію членства, але також придбання фондів. У 1965 р. Олена Лотоцька уступила з посту голови СУА і у статті "Спасибі” (’’Наше Життя", грудень 1965) прощалась з членством, між іншим писала: "Я хотіла б бачити членок СУА патріотками своєї організації, гордими з її осягів, відданими її цілям. Я хотіла б, щоб наші членки поглиблювали зрозуміння цілі Союзу Українок Америки, щоб перейнялись його програмою, слухали його напрямних, оберігали його незалежність і самостійність, не допускали ніяких зовнішніх впливів. Ви виповните своє призначення, коли Союз Українок Америки буде у вас на першому місці". Це заповіт покійної Почесної Голови СУА для членства організації, якій вона присвятила сорок років праці. У шосту річницю її смерти, Головна Управа СУА встановила фонд СУА ім. Олени Лотоцької, необхідний для дальшого існування організації. Перейнявши спадщину Олени Лотоцької, збережім її для сучасного та майбутніх поколінь українських жінок. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
