Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ВОЛОДИМИРА ПАДОХ АНДРІЇВСЬКИЙ ВЕЧІР Хто з нас не знає, що для молодої дівчини, чи хлопця означає ворожба? Вона має якусь маґічну силу, яка дає надію на щось краще, щасливіше. Що ж доперва для молодих людей, перед якими невідома доля. Є різні ворожби. Йдете вулицями міста; бачите вимальовану руку з різними астрологічними знаками, які притягають вас до ворожби, а при тому можуть обманути- пограбувати. Колись цигани ходили по селах по хатах з ворожбою, а при тому як не вимантили, то вкрали що далося. Були ворожки, що ворожили з карт і чарували зіллям, як у пісні ”Ой не ходи Грицю”. Але найголовнішим і найбільш очікуваним був Андріїв ський вечір. Молоді нетерпляче очікували, що їм принесе цей вечір: чи будуть ще дівувати, чи парубочити ще рік. На цей, довгоочікуваний, вечір збираються було хлопці й дівчата, переважно по хатах, де були добрі ворожки. Найголовніша ворожба це виливання воску. Це робила досвідчена жінка, яка розтоплювала віск над свічкою і виливала до миски з водою. Тут вирішувалася доля цієї молодої людини — що вийде з того воску? Якщо вилляться вінок — вийде в цьому році заміж, якщо квіти — буде дружкою, чи дружбою, якщо вояк — піде до війська. Пекли "балабухи" та кидали собаці. Чий балабух перший собака візьме, той чи та першим одружиться. Опівночі йшли з патиками та били по плотах. З котрої сторони пес загавкає з тієї сторони прийдуть свати. Скидають ліві черевики й укладають один за другим з хати до порога. Власник черевика, який наступить на поріг, першим одружиться. Ще є багато різних ворожб. Годі вичислити, бо вийшла б ціла книжка. Хочу поділитися одним спомином з Андріївського вечора, котрий залишився незатертим у моїй пам’яті. Рік 1944. Німецька окупація в Галичині. Я була тоді в Рогатині, де провадила кравецьку школу. Дівчатка від 14-16 літ. Вік найбільш вразливий на всякі життєві пориви. Переважна частина належала до УПА. Відвага, жадоба знання і пригод. Надійшла зима, а з нею Андріївський вечір. Я запропонувала дівчаткам вечірку з ворожбою.. Мала вона відбутися в школі. Дівчатка прийняли це з радістю. Умовилися коли мали зійтися. Я напекла "балабухів” постаралася про віск, свічку, мидницю з водою. Чекаючи, минає умовлена година четверта, минає п’ята, доходить шоста. Нікого нема. Я занепокоєна жду. Хоч одна повинна прийти. Втім відчиняються двері і дві заплакані, перестрашені учениці входять до кімнати. Питаюсь, що сталося, чому тільки вони? Тремтячими голосами розказують: німці схопили наших хлопців упівців у лісі. Вивели під церкву, яка була на горбку, ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА ГРУДЕНЬ Хто під цю пору вийде з дому, І білі дні, і білі ночі Сніг білим голубом турмоче І припадає до вікна: ’’Голубко сиза, задрімай! Вже поле спить, ночує гай, Поночуєш ти лиш одна”. І білі дні, і білі ночі. Задивленії сліпнуть очі, Відкритим боляче очам. І не стулить напнуті вії. Здається, в полі ватра тліє, Ввижається хтось рідний там. Як зимно і як мертво краєм! Метіль сліди всі замітає. Царице, хорони сірому, Хто під цю пору вийде з дому, Чия мандрівна путь є довга! Хочби саньми шляхи очовлять, Хочби часом чорніла віха, Щоби ніхто з шляху не з’їхав. на видному місці. Всіх прохожих завертали з дороги, та гнали під церкву. Мої учениці мусіли також піти і дивитися, як поставили під стіною церкви наших молоденьких героїв. Одна з тих двох, що прийшла до мене побачила свого брата. — І ми подивилися на себе — сказала — а в тій хвилині впали стріли. Більше нічого не знала; впала разом з ними зомліла. Коли ж очуняла він як і інші лежав у крові на землі. — Що ж я скажу моїм рідним — нас було тільки двоє! Страшні були переживання в тих часах: під Віднем п’яний большевик прикладав револьвер до грудей... Штрасгоф, Ліцманштад і т. п. Але ніщо так не вжерлося в мою пам’ять, як той Андріївський вечір. Може тому, що такий молодий, найкращий квіт нашої ідейної молоді підкошували в жорстокий, звірський спосіб німці. Виховна референтура Союзу Українок Америки видала нову ленту СЛУХАЙТЕ І СПІВАЙТЕ — КОЛЯДИ І ЩЕДРІВКИ Учіть дітей співати за допомогою цієї ленти Замовляти в канцелярії СУА UNWLA 108 2nd Ave. New York, N.Y. 10003 Ціна 7.00 дол.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
