Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Ой зза гірочки, зза калиночки їхали люде з Україночки, То в білім, то в чорнім, то в коротенькім, Йа кольиднички, всі молоденькі! Ми д’ сему двору ід веселому, Ой дай Боже! Ой ми-ж до тебе в рік загостили, Ой дай Боже! (Задержуємо правопис оригіналу) (Гуцульщина В. Шухевич. 1904 р.) СВЯТА РОДИНА! Різдво Христове, як, може, ніяке інше свято, має дивну, привабливу силу, особливий настрій. У цей час хочеться бути у близькому, родинному колі. Спогади про минулі свята, ще з дитячих літ, але й сподівання якогось особливого теплого переживан ня притягають членів сім’ї додому, до родинного огнища. Ці спогади, ці сподівання, наче різдвяна зірка, кличуть нас, щоб разом з найближчими засісти до спільної вечері. При святковому столі є, за звичаєм, місце для далеких неприсутніх, з якими в той час є наші думки, і які шлють свої думки до нас. В осередку того що нас притягає є образ Святої Родини. Мале, безпомічне немовлятко й похилені над ним Мати Божа та св. Йосиф: це любов, турбота про маленького Ісуса надає убогій стаєнці тепла і ча- ру. Це вона запалила ясну зорю, що притягла сюди не тільки пастушків і царів-мудреців, але й всяке живе сотворіння. Вони складають дари, але теж одержують їх. Загрівають бо, свої серця іскрою любови від Святої Родини. У наші дні, навколо нас небувалі розкоші, що їх принесла техніка, цивілізація. Вони приманливі, особливо для молодих, які щойно стоять на порозі рідної хати й вибирають дорогу: куди йти, як жити? Може, навіть сама ціль невиразна, може, її і не видно, але які привабливі стежки та дороги з яких неодна веде... нікуди! Ці блискучі перспективи, інколи, при тьмарюють ясну різдвяну зірку, яка веде до єдиного правдивого щастя, яке родиться з любови й для любови. Море світел, у яких тонуть вулиці міст і містечок, гори розкішно запакованих дарунків можуть відтяг нути увагу від зірки на небі й від вертепу зі Святою Родиною. Так і сучасний світ може відтягнути люди ну, особливо молоду, від родини, тої суспільної клітини, яка є джерелом щастя й любови, без якої людське життя скоріше чи пізніше стане пустим, порожнім. В наші суворі часи, нема майже дня без жахли вих вісток про терор, насильство, жорстокість, жадобу й ненависть, садистичні знущання, нищення народів фізичне й духове. Як же важко знайти у такому світі своє місце, особливо молодій людині. Щораз то частіше говорять і пишуть про те, що родина це та суспільна клітина, яка може дати одиницям підпору й силу протиставитися пере-циві- лізованому світові. Про це говорять наука, соціо логи, психологи, СКВУ проголосив декаду україн ської родини. Родиною року визнано родину Січків в Україні, яка, не піддаючись теророві, відстоює право на свої переконання і віру. Виховна Комісія XIX Конвенції СУА присвятила родині свої доповіді. Але чи такі досліди, доповіді, та твердження про загрозливу ситуацію можуть завернути з дороги тих, хто, йдучи за звабливими світлячками, що обіцюють незвичайні переживання, майдрує стежками еґоїзму чи егоцентризму? Чи можуть охоронити їх перед розчаруванням з короткотривалого вдоволення замість щастя? Очевидно, що розгляд ситуації, ствердження причин і наслідків конечні. Але пошану для родини може зберегти тільки любов, приклад взаємної пошани, звичка й настанова змалечку не думати тільки про себе й свої прагнення, та й забаганки. Вміти не тільки одержувати, але й дарувати. Тепла родинна атмосфера, взаємна турбота вирозуміння й пошана це те, що може на ціле життя прив’язати до родини, збудути тугу за рідними, за домашнім огни щем. Найбільш розкішно влаштовані доми, комфорт, багатство, блиск штучних світел не огріють серця і душі. Кожний родиться з іскрою любови у серці, а її треба розпалити в теплі родинного вогнища. Таке тепло любови розгрівало маленького Ісуса в убогій стаєнці у Вифлиємі. Любов засяяла зіркою на небі! У. Л. Мати Божа з дитятком. Святочна картка видана СУА. Мистець — Зоя Лісовська. В ориґіналі картка кольорова.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
