Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ВОЛОДИМИРА ПАДОХ АНДРІЇВСЬКИЙ ВЕЧІР Хто з нас не знає, що для молодої дівчини, чи хлопця означає ворожба? Вона має якусь маґічну силу, яка дає надію на щось краще, щасливіше. Що ж доперва для молодих людей, перед якими невідома доля. Є різні ворожби. Йдете вулицями міста; бачите вимальовану руку з різними астрологічними знаками, які притягають вас до ворожби, а при тому можуть обманути- пограбувати. Колись цигани ходили по селах по хатах з ворожбою, а при тому як не вимантили, то вкрали що далося. Були ворожки, що ворожили з карт і чарували зіллям, як у пісні ”Ой не ходи Грицю”. Але найголовнішим і найбільш очікуваним був Андріїв ський вечір. Молоді нетерпляче очікували, що їм принесе цей вечір: чи будуть ще дівувати, чи парубочити ще рік. На цей, довгоочікуваний, вечір збираються було хлопці й дівчата, переважно по хатах, де були добрі ворожки. Найголовніша ворожба це виливання воску. Це робила досвідчена жінка, яка розтоплювала віск над свічкою і виливала до миски з водою. Тут вирішувалася доля цієї молодої людини — що вийде з того воску? Якщо вилляться вінок — вийде в цьому році заміж, якщо квіти — буде дружкою, чи дружбою, якщо вояк — піде до війська. Пекли "балабухи" та кидали собаці. Чий балабух перший собака візьме, той чи та першим одружиться. Опівночі йшли з патиками та били по плотах. З котрої сторони пес загавкає з тієї сторони прийдуть свати. Скидають ліві черевики й укладають один за другим з хати до порога. Власник черевика, який наступить на поріг, першим одружиться. Ще є багато різних ворожб. Годі вичислити, бо вийшла б ціла книжка. Хочу поділитися одним спомином з Андріївського вечора, котрий залишився незатертим у моїй пам’яті. Рік 1944. Німецька окупація в Галичині. Я була тоді в Рогатині, де провадила кравецьку школу. Дівчатка від 14-16 літ. Вік найбільш вразливий на всякі життєві пориви. Переважна частина належала до УПА. Відвага, жадоба знання і пригод. Надійшла зима, а з нею Андріївський вечір. Я запропонувала дівчаткам вечірку з ворожбою.. Мала вона відбутися в школі. Дівчатка прийняли це з радістю. Умовилися коли мали зійтися. Я напекла "балабухів” постаралася про віск, свічку, мидницю з водою. Чекаючи, минає умовлена година четверта, минає п’ята, доходить шоста. Нікого нема. Я занепокоєна жду. Хоч одна повинна прийти. Втім відчиняються двері і дві заплакані, перестрашені учениці входять до кімнати. Питаюсь, що сталося, чому тільки вони? Тремтячими голосами розказують: німці схопили наших хлопців упівців у лісі. Вивели під церкву, яка була на горбку, ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА ГРУДЕНЬ Хто під цю пору вийде з дому, І білі дні, і білі ночі Сніг білим голубом турмоче І припадає до вікна: ’’Голубко сиза, задрімай! Вже поле спить, ночує гай, Поночуєш ти лиш одна”. І білі дні, і білі ночі. Задивленії сліпнуть очі, Відкритим боляче очам. І не стулить напнуті вії. Здається, в полі ватра тліє, Ввижається хтось рідний там. Як зимно і як мертво краєм! Метіль сліди всі замітає. Царице, хорони сірому, Хто під цю пору вийде з дому, Чия мандрівна путь є довга! Хочби саньми шляхи очовлять, Хочби часом чорніла віха, Щоби ніхто з шляху не з’їхав. на видному місці. Всіх прохожих завертали з дороги, та гнали під церкву. Мої учениці мусіли також піти і дивитися, як поставили під стіною церкви наших молоденьких героїв. Одна з тих двох, що прийшла до мене побачила свого брата. — І ми подивилися на себе — сказала — а в тій хвилині впали стріли. Більше нічого не знала; впала разом з ними зомліла. Коли ж очуняла він як і інші лежав у крові на землі. — Що ж я скажу моїм рідним — нас було тільки двоє! Страшні були переживання в тих часах: під Віднем п’яний большевик прикладав револьвер до грудей... Штрасгоф, Ліцманштад і т. п. Але ніщо так не вжерлося в мою пам’ять, як той Андріївський вечір. Може тому, що такий молодий, найкращий квіт нашої ідейної молоді підкошували в жорстокий, звірський спосіб німці. Виховна референтура Союзу Українок Америки видала нову ленту СЛУХАЙТЕ І СПІВАЙТЕ — КОЛЯДИ І ЩЕДРІВКИ Учіть дітей співати за допомогою цієї ленти Замовляти в канцелярії СУА UNWLA 108 2nd Ave. New York, N.Y. 10003 Ціна 7.00 дол.
Page load link
Go to Top