Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв’ю Розмова з ініціаторкою Вже майже рік минув від тієї події —- відслонення пам’ятника Лесі Українки в Українському Го роді Клівленду. Багато писалося вже про цей почин та його вико навців. Але надто мало згадано про властиву ініціяторку, що під дала цю ідумку й щиро і витрива ло співпрацювала при здійсненні її. Це була секретарка Комітету Побудови Пам’ятника п-ні Михай лина Ставнича. Ще до того часу я багато чула про неї. Адже Михайлина Ставни- ча була „душею" 33 Відділу СУА у Клівленді і її невтомним зусил лям багато цей Відділ завдячує. Тому від хвилини заснування його в 1952 році ми були в листовно му контакті. Всупереч переконан ню, що „хто багато робить, мало пише" з 'нею було йнакше. В ли стах Михайлина Ставнича радо ді лилась своїми радощами й сумні вами з приводу громадської пра ці і тому контакт був живий і без посередній. -— 'Коли Вам прийшла думка про пам’ятник для нашої поет ки? — ставлю питання. — Безпосередньо після відві дин Українського Городу Культу ри. Побачивши там три погруддя — Т. Шевченка, І. Франка й Во лодимира Великого, я подумала, що черговою постаттю повинна бути Леся. Правда, від цієї думки до самото задуму проминуло ще багато часу. Але вже першим кро ком у тому напрямку було те, що засновуючи наш Відділ у 1952 р. ми обрали Лесю Українку за на шу патронку. Хотілось під її на йменням почати наше діло. — А як дійшло врешті до зреа- лізування думки? — Дня 2. жовтня 1955 р. ми влаштували концерт -в честь Лесі Українки. Всі його точки були на високому рівні, окрім того здиву вали ми українську громаду ново- зорганізованим хором 33 Відділу під орудою п-ні О. Руденської. Великою атракцією того вечора була вистава „Іфіґенії в Тавриді", де заголовну ролю відограла ар тистка Ірина Лаврівська з Бофало. Тоді то здавалось мені (я була головою Відділу) є відповідний момент 'цей задум проголосити. І дійсно! Після короткої промови п-ні Катерини Мураль, присутні вдячно підхопили думку і зложи ли на ту ціль 90 дол. Це стало зав’язком фонду, а наш концерт започаткував велике діло. ГТрошу розказати дещо про дальші етапи тієї роботи. —- Виявилась потреба засну вання окремого Комітету. Нас бу ло сім — неначе „Сім струн" Лесі — що згуртувались коло цього діла. Нашій дорогій Катрі Мураль припав провід, а мені секретар ство. Містоголовою ми обрали п-ню Анну Гавриляк, а касієркою п-ню Параскеву Баранську. Чле нами стали піп. Євгенія Дубас, Ірина Кашубинська і Ярослава Данилевич. Багато праці посвяти ли також адв. О. Малицький і п-ні М. Грушкевич своїми порадами та інтервенціями у місцевої влади. — Дальшим кроком був кон такт із мистцем Михайлом Череш- ньовським. Ми 'були певні, що пе редали замовлення в добрі руки й тим не хвилювались. Нашим завданням було —- зібрати фон ди. І тут саме розпочалась наша робота. Найбільше дістали ми з коляди, а також із імпрез і добро вільних пожертв Відділів СУ'А. Причинились також Окр. Комітет Відділів УНСоюзу, Укр. Роб. Со юзу, Нар. Помочі, кред. т-во „Са мопоміч", Укр. Банк „Парма" та церковні сестрицтва. Головну ча стину суми зібрали ми в нашій таки окрузі і з цього ми горді. Хоч властиво цілий край на наш почин відгукнувся. Про саме відслонення пам’ятни ка не розпитую, бо про те вже досить писалося. Але хочеться ви словитись про оту мозольну, під готовну роботу, що її двигав Ко мітет Побудови Пам’ятника цілих шість літ. Без шуму й розголосу провів діло, що нічим не уступає поставленим уже пам’ятникам у вільному світі. Та моя співрозмовниця скромно заперечує. Із трудом видобуваю від неї особисті дані, що потрібні для заокруглення сильветки. Ад же читачки Нашого Життя напев не схочуть пізнати ініціяторку па м’ятника! Перед відслоненням пам’ятника Лесі Українки у Клівленді. Стоять ізправа до ліва: п-ні Михайлина Ставнича, ініціяторка почину х секретарка Комітету Побудови, адв. Ом ер Малицький, співробітник Комі тету Побудови, -п-ні Катря Пелешок, що привезла землю з могили Лесі Українки, п-ні Євгенія Дубас, голова Окр. Ради СУА, п-ні Ізидора Бори- сова, сестра Лесі Українки, п-ні Олена Лотоцька, голова Централі СУА, п-ні Катерина Мураль, голова Комітету Побудови Пам’ятника Before the unveiling of Lesia Ukrainka’s monument in Cleveland, Ohio: Mrs. Katherine Murol and Mrs. Helen Lototsky holding the string. НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1962 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
