Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Вороний бачився тільки пое том та ровесником батька. Гір ше було поетові, який напевне знав відгуки на оприлюднений „Волею” присвятний вірш (га зетою українська колонія еміг рантів зачитувалася), недарма ж тоді ж написав: Припавши до дзбана Любовних утіх, Душа моя п’яна Від пахощів їх. Не смійся, кохана, Сміятися гріх - Ізольда Трістана Не брала на сміх. Утім, на те він і поет, щоб захоплюватися красою, а захоплення своє переливати у вірші. Поетові стали пам’ятни ми, ті зустрічі з юною Наталею Лівицькою, у яких він нази вався лише „добрим другом” юної поетеси. Не помилявся він, і коли писав: „Згадаєте колись, як у Варшаві Я Вам писав оці рядочки жваві”. Причастимося й ми до сонету-диптиху, присвяченого Наталі Лівицькій-Холодній. Подвійний сонет Лист до Наталі Л-кої Н ехай д зв е н и ть р о зп е щ е н и й сонет! Н ехай см іє ться б л и ско м кр и ш та л ю , Н ехай зітх а є то н а м и р о я л ю В а ко р д а х сл ів, я к д а в н ій м енует. Т ає м н и й д р уг, ін ти м н и й В аш поет В ам ш л е й ого я к д о б р и й д а р, Н атал ю . П ри й м іть й ого в ці д н і ж ур б и та ж алю . А разом з ним і а в то р ів по р тр ет. З га д а єте кол ись, я к у В а р ш а в і Я В ам п и са в оці р я д о чки ж ваві, З га д а єте с а м о тн ь о го сп івц я , - І, гл я н ув ш и на ви д м е л а н хо л ій н и й , Н а риси В ам зн а й о м о го л и ц я, С пи та єте : „Д е ж він, п о е т с н о в ій н и й ? ” Д е б уд у я, б е н те ж н и й , б у й н о м р ій н и й , П ро це п и та ти ся - д а р е м н а річ. Я, м ов п о вітр я , я, м о в д е н ь і ніч, І тут, і та м - я в сю д и гість по стій н и й . Д е ки н у сл о во , в ір ш св ій м е л о д ій н и й , Я за ч е п л ю с тр у н у і л и н у пріч. О т і те п е р д о В а с я ш л ю м ій клич, К ол и в ір ш ую цей с о н е т п о д в ій н и й . Д о В ас о д м е н е п р о с тя гн и с ь нитки, В які в п л е л и сь усі м о ї д ум ки , В я ки х б р и н я ть с п ів о ч і п о чув а н н я . І зн о в я з В ам и - щ и р и й і чуд н и й , Ш л ю В ам с в о ї н а й кр а щ і п о б а ж а н н я ... В аш д о б р и й д р у г М и ко л а В о р о н и й . 1920 р. “Н А Ш Е Ж ИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2005 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
