Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Думаю, що такі проблеми як залучення молоді є і в інших відділах СУА, особливо, в малих містах і містечках, а це означає, що є моменти над якими нам всім треба задуматися і вирішувати їх в ширшому маштабі, а також об’єднатися у вирішенні цього питання. Мож ливо треба зорганізувати спеціяльні семінари з диспутами і обговореннями, зокрема, із враху ванням думок і міркувань молодшого покоління .А тим, хто вже вирішив ці проблеми, потрібно ділитися досвідом з цього приводу, викорис товуючи сторінки журналу “Наше Життя” та інші українські видання. Говорячи про 124-й Відділ, варто особливо відзначити таких молодих союзянок: Наталю Головату-Майкл, Ліну Сливку, Марічку Бровн, Олю Чекас, Ларису Волошенюк, Стефанію Бод нар, Іню Попович та емігрантки з “четвертої хвилі” - Наталю Хахулу і Віталію Корозу (поки що тільки дві представниці). Приклад цих моло дих жінок гідний похвали і вони дістали добру оцінку голови Відділу Люби Мицик і всієї нашої громади. Союзянка Марічка Бровн не тільки сама активний член Відділу, але й залучає до громадського життя своїх синочків Михайла і Стефана, через Пласт. Це саме можна сказати і про союзянку Наталю Хахулу і її двох донечок Орисю і Настуню. Важлива висока громадянська свідомість цих жінок і їхня відповідальність за наше майбутнє. Завдяки 124-му Відділу Союзу Українок Америки Ст. Петерсбурга ми маємо не тільки повноцінне громадське життя, але і можливість виразити себе більше і допомогти іншим. Нехай Бог допомагає їм у цих добрих спра вах. На сам кінець повторюю всіма знані гарні слова: Єднаймося і переможемо! Будьмо мудрі і не пропадемо! Шануймося і всі нас будуть шанувати! Марина Маркевич, Ст. Петерсбург, Флорида Закінчення зі стор. 10 У певному моменті Галина Тихобаєва ствердила, що їй бракує ще однієї освіти, за радянських часів цілком не потрібної: психологічної. І в цілком дорослому віці здобула ще й фах психолога, з яким теж дуже добре дає собі раду. Дуже особиста після мова. Авторка статті обрала трьох діячок львівської куль тури за принципом, який най більше зрозумілий кожній жінці: з поваги, любові, при язні до них, а також з повного усвідомлення, що майбутнє української духовности тво риться саме такими обда рованими творчими натурами. Я справді знаю кожну з них багато років: разом з Галиною Новоженець і Галиною Ти- хобаєвою ми належимо до міжнародного жіночого клюбу „Зонта” у Львові (його центр знаходиться в Чікаґо), про тягом десяти років постійно організовуємо харитативні акції в нашому місті і спілкуємось з іноземними колежанками. Концерти Окса ни Рапіти рецензую що найменше 15 років і кожного разу знаходжу в її виконанні щось вражаюче, що дотикає до глибини серця. Українці дуже люблять возвеличувати людей, коли вони йдуть з цього світу, і часто не помічають їх заслуг, поки вони живі. З інтенцією, переламати чим скоріше цю недобру традицію, із щирим захватом талантами і ду шевною щедрістю львів’янок написані ці скромні „силю- ети”. Любов Кияновська, доктор мистецтвознавства, професор Львівської державної музичної академії ім. Миколи Лисенка. Просимо пресових реф ерент ок та дописувачів писати прізвища друкованими літерами. “Н А Ш Е Ж ИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2005 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
