Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Олесь ЛУПІЙ Бог нам гарну мову дав, щоб ми не мовчали, а всі літери й слова легко вимовляли. Кожна літера - це знак, кожна загадкова, вони з’єднуються так, що виходить слово. Мова - наш душевний код, даний нам від роду, а без мови наш народ не був би народом. Через відстані віків, як сила могутня, мова наших прабатьків лине у майбутнє. Оксана МОСТОВИЧ СИН МАЛУШІ (Закінчення. Початок у травневому числі.) Сумувала Малуша в Будутині. Це ще від добродійки-княгині своєї Ольги дістала вона оце тихе гарне село. Яке ж дороге й близьке воно її серцю. Тут вона на світ привела єдиного с ина і сюди вертала з Вишгородських палат, як буревії життя кидали нею, осамітненою, мов тим осіннім листочком. “Не сумуйте, наша Пані, за сином”, - казали їй добрі люди. “Не так уже далеко той Новгород. Володимир верне в славі й буде нам князем. Так хочуть боги”. “Немає богів, добрі люди. Є єдиний всемогучий Господь над нами”. І Малуша сіяла Христове зерно між простий вбогий нарід, а воно кільчилось, сходило напрочуд свіже й здорове. Бо зерно, засіяне в чисотому нелукавому серці, родить багате жниво. Загули кінські копита перед Будутинською садибою Малуші. Це Володимирові посланці прибули, щоб забрати княжу матір у нові багаті київські палати. Не поїхала Малуша. “Пере кажіть князеві, що прибуду, як завершить діла свої*” . “Малуше, про які оце діла говориш? Чи не завершив він їх, як завоював полоцьких кривичів, приборкав радимичів і в’ятичів, відбив червенські городи, а навіть добув землю далеких ятв’ячів. А походи на хорватів, на болгар, чи це не діла? А печеніги? Він же ж їх розбив, ослабив до краю і відігнав далеко в степи. Чей же ще так недавно орда ревіла під мурами Києва, а там була Святославова мати - Ольга і княжі діти, і ти, Малуше. Скільки ж городів збудував наш князь на кордонах великої нашої землі, 34 “Н А Ш Е Ж ИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2005 Ілюстрація художника С. Д. Кіма. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top