Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Олесь ЛУПІЙ Бог нам гарну мову дав, щоб ми не мовчали, а всі літери й слова легко вимовляли. Кожна літера - це знак, кожна загадкова, вони з’єднуються так, що виходить слово. Мова - наш душевний код, даний нам від роду, а без мови наш народ не був би народом. Через відстані віків, як сила могутня, мова наших прабатьків лине у майбутнє. Оксана МОСТОВИЧ СИН МАЛУШІ (Закінчення. Початок у травневому числі.) Сумувала Малуша в Будутині. Це ще від добродійки-княгині своєї Ольги дістала вона оце тихе гарне село. Яке ж дороге й близьке воно її серцю. Тут вона на світ привела єдиного с ина і сюди вертала з Вишгородських палат, як буревії життя кидали нею, осамітненою, мов тим осіннім листочком. “Не сумуйте, наша Пані, за сином”, - казали їй добрі люди. “Не так уже далеко той Новгород. Володимир верне в славі й буде нам князем. Так хочуть боги”. “Немає богів, добрі люди. Є єдиний всемогучий Господь над нами”. І Малуша сіяла Христове зерно між простий вбогий нарід, а воно кільчилось, сходило напрочуд свіже й здорове. Бо зерно, засіяне в чисотому нелукавому серці, родить багате жниво. Загули кінські копита перед Будутинською садибою Малуші. Це Володимирові посланці прибули, щоб забрати княжу матір у нові багаті київські палати. Не поїхала Малуша. “Пере кажіть князеві, що прибуду, як завершить діла свої*” . “Малуше, про які оце діла говориш? Чи не завершив він їх, як завоював полоцьких кривичів, приборкав радимичів і в’ятичів, відбив червенські городи, а навіть добув землю далеких ятв’ячів. А походи на хорватів, на болгар, чи це не діла? А печеніги? Він же ж їх розбив, ослабив до краю і відігнав далеко в степи. Чей же ще так недавно орда ревіла під мурами Києва, а там була Святославова мати - Ольга і княжі діти, і ти, Малуше. Скільки ж городів збудував наш князь на кордонах великої нашої землі, 34 “Н А Ш Е Ж ИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2005 Ілюстрація художника С. Д. Кіма. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top