Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОЧЕСНІ ЧЛЕНКИ СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ ОЛЬГА ТРИТЯК Народилася у Мукачеві на Закарпатті 20.01.1923 р. Батько Іван Вислоцький брав участь у Визвольних Змаганнях, був призначений до охорони Уряду в Україні. Коли Уряд перебував у Вінниці, батько — син священика із Галичини, одружився з Надією Олексіїв, дочкою Вінницького судді. Коли з півночі наступали більшовики, батьки опинилися на Закарпатті, яке в той час належало до Чехословаччини. Народну школу закінчила в Богуміні на Шлеську, куди батько був службово перенесений. Читати і писати українською мовою мене навчила моя мама вдома. У 1936 р. родичі переїхали до Самбора в Галичині. 1942 р. я закінчила Учительський семінар у Самборі. Того ж року одружилася з Володимиром Тритяком, скрипалем, учителем музики. У 1944 р. почалася наша мандрівка на захід, перебували ми в переселенчих таборах в Німеччині, відтак з малими дітьми Юрієм і Мартою переїхали у 1948 р. до Парагваю. 1952 р. мали змогу прибути до США. В Америці я працювала в Белл Тел Ко книговодом до пенсії. У 1960 р. я вступила до 11 -го Відділу СУА в Трентоні, Н. Дж., де займала різні пости. У 1975 р. зорганізувала 19-ий, тоді молодечий Відділ. У 1977 p., як голова 11-го, враз з 19-им Відділом зорганізу вала виставку і майстерню писання писанок, вперше в нових приміщеннях Н. Дж. Стейтового Музею, в Трентоні. Перенесена в праці Компанією до Кренфорд, Н. Дж. вступила до 86-го Відділу. В Окружній Управі Нью Джерзі, займала різні пости, була головою 1985-1986 року. Як голова Округи Н. Дж. у травні 1986 р. на Конвенції Стейтової Федерації Жіночих Клюбів внесла надзвичайну резолюцію у справі помочі потерпілим від трагедії в Чорнобилі. Резолюція була прийнята і переслана Президентові та представникам уряду. Коли у 1987 р. відновлено будинок Амери канського Музею іміграції на Еллис Айленд — зорганізувала збірку речей-експонатів серед українських іміґрантів, які приїхали до Америки перед Другою світової війною — для покращання української репрезентації. У 1987-1993 pp. була виховною рефе ренткою Головної Управи СУА. 1988 р. заініцію- вапа цілоденну захоронку — Дей Кер Сентер при церкві св. Івана Хрестителя в Ньюарку, Н. Дж. У 1991 р. зібрала понад 1250 книжок з ділянки дитячої літератури, друкованих українсь кою мовою у п’ятнадцяти державах поселення українців. У 1992 р. була присутня на відкритті вис тавки тих збірок — у вересні в Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника та в жовтні у Державному музеї літератури в Києві. СУА подарував ті збірки враз із їх каталогами, виданими у Львові. У 1993 р. придбала збірку книжечок для дітей, для бібліотеки виховної референтури СУА, а саме: 450 виданих в Україні і 425 в діяспорі. З нагоди Міжнародного Року Родини зорганізувала Міжнародний конкурс СУА для дітей і молоді. 331 учасник із восьми країн та України взяли участь у цьому проекті. Нагороджені твори видані книжкою “Рік Родини 1994”, яку одержали всі учасники конкурсу. У 1995 р. зорганізувала висилку видань СУА і журналів “Наше Життя” до 46 Педагогічних інститутів України. Успіх першого Міжнародного конкурсу СУА заохотив зорганізувати наступний у 1998 р. Тема “Природа і ми” зацікавила 693 учасників із семи держав діяспори та України. Кращі твори із цього конкурсу увійшли до книжечки під назвою “Природа і ми”. Так як і попереднього конкурсу, відвідала дітей у школах України, щоб особисто роздати їм грамоти, книжечки та нагороди. Я вдячна усім, хто допомагав мені завершити ті проекти: Головній Управі і відділам СУА, українській громаді за фінансову підтримку, моїм дітям і внукам та приятелям. Щире Вам усім спасибі! Дякую за почесть, яку надав мені СУА. Ольга Тритяк. 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1999 Ольга Тритяк. Olga Trytyak. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top