Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Подібні зустрічі відбулися у Львові та Івано-Франківську. Брали в них участь редактор та упорядник книги Мирослава Дядюк, працівник Історичного Державного Архіву у Львові, яка виявила досі незнані архівні матеріяли та при готувала хронологію громадського життя Руд- ницькоТ до 1939 року. Особливе зацікавлення привертає постать М. Рудницької на східних землях, де її ім’я і її полі тична активність мало знані. Презентації книги дали нагоду провести офіційне вручення грамот і премій Ковалевих — за літературні праці — Юрію Андруховичеві, Софії Майданській, Оксані Забужко, та за наукову діяльність — Людмилі Смоляр. Частину накладу книги розповсюджує Союз Українок України, значну частину накладу розсилає по бібліотеках та організаціях. В Америці книжку можна придбати через Союз Українок Америки. Д-р Марта Богачевська Хомяк. Д-Р СТЕФАНІЯ ПАВЛИШИН, УКРАЇНСЬКА МУЗИКА У СВІТОВОМУ КОНТЕКСТІ Тема цієї статті здається надто ґльо- бальною, всеохоплюючою, придатною скоріше для дисертаційного дослідження. Але вона є безсум нівно актуальною, оскільки у відношенні до неї стикаються дві протилежні думки — переоцінки або недооцінки ролі української музики у порів нянні з світовою. Це торкається, зрештою, також інших видів мистецтва. Тому вартує на прикладі одного з них — музики намітити принаймні в основних точках спільність і відмінність українських національних особливостей від світового, насамперед, європей ського контексту. Почнемо від узагальнення: без сумнівною є рівнорядність розвитку цих різних культур на початковому і сучасному етапах — оче видно, при врахуванні різниці історичних обставин. Що ж було поміж тими крайніми межами? Перші зафіксовані пам’ятки української музики походять з часів християнізації Русі. Це фрески у Софійському соборі в Києві (XI ст.), які зображують музикантів, як раніше вважалося — скоморохів, а за найновішими дослідженнями — професійних виконавців на інструментах. Нажапь, записаних музичних творів з цієї епохи не збе реглося, хоч напевне у Київській Русі існував нотний запис, перейнятий з Візантії. І вже майже в початках трагедія укра їнської нації переноситься на її культуру. Її здобутки перехоплюють ті народи, що поступово опано вують руські землі. Так, пісня Х-го сторіччя до Богородиці вважається найстаршим пам’ятником польської професійної музики, хоч походить вона з Русі. Те ж саме відноситься, зрештою, до пізнішого факту — перенесення ікони Богородиці з Белзької церкви до Ченстохови, де вона стала найціннішою реліквією католиків. Тут слід об’єктивно признати, що в іншому випадку, в наслідок історичних обставин ці куль турні пам’ятники взагалі б пропали. Адже терито рія Русі-України на протязі кількох віків підлягала нападам кочовиків зі Сходу, насамперед татарів. Вона була, і дотепер є буфером поміж Сходом і Заходом. Тому записані пам’ятки професійної музи ки, а такою була тоді виключно церковна, ми має мо тільки від пізнього середньовіччя. Це були твори вокальні, хорові, від XV ст. вже багатого лосні. В характері своєму вони виходили з україн ської народної музики, але техніка письма йшла від Західної Европи через Польщу. Разом з тим, укра їнський фолкльор є настільки яскравий, що він кладе свій відбиток не тільки на мелодику, але й на тип багатоголосся і розвиток, що походять від характерно української підголосковости. Саме під впливом українських компози торів розвивається російська професійна музика: у XVII ст. в Росії діє Ділецький, у XVIII — Бортнянсь кий і Березовський. Вони були послідовно і безце ремонно загарбані історією російської музики, і, у кращому випадку, їх окреслювали як “вітчизняних” композиторів, то є спільних для України і Росії. Це була велика кривда і втрата для української куль тури, тому що росіяни залишили для неї у XVIII ст. тільки Веделя, оскільки він в Росії не бував. Тимча- сом Березовський отримав в Італії освіту рівночас но з Моцартом і його опера “Демофонт” з успіхом там виставлялася. Та замість йти далі до світової слави, він закінчив у Петербурзі життя самогуб ством. Бортнянським захоплювалися на Заході як першим тут відомим “російським” композитором. Його твори виконувалися в середині XIX ст. в Па рижі, про що ми знаємо, зокрема, з рецензій Берліоза. Як же було насправді? Бортнянський і Березовський походять з центру української “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1999 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
