Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАМ ПИШУТЬ УКРАЇНСЬКА ШКОЛА В ЯЛТІ Прощання першоклясників з “Букварем”, м. Ялта, 1998р. 1 вересня 1998 року, в Ялті була відкрита перша українська школа, на яку давно плекала надію українська громадскість міста. І ось, нарешті, пролунав довгоочікуваний дзвінок, сповіщаючи школярів про початок навчального року. А в сер цях дорослих, які прибули до школи на цей уро чистий момент, він щемливо одізвався спогадами про далеке дитинство, до якого нема вороття... Школа відкрилася на базі дитячого комбінату No 15. Символічний той факт, що роз ташована вона на вулиці, яка носить ім’я відомого українського поета Степана Руданського, який жив і творив у Ялті в середині минулого століття. Вже з перших кроків навчального процесу педагогічний колектив зіткнувся з великими труд нощами і незручностями. В школі не вистачало приміщень для всіх клясів, бракувало учнівських парт, стільців, столів, настінних дощок, підручників. А ніяких коштів у наш час, звісно, держава для розвитку шкільництва не виділяє. Деякі з новопри булих учителів-предметників і досі не забезпечені житлом. Заробітна плата у педагогів мізерна, і тільки палка любов до дітей, до рідного слова, до отчого краю надихає їх на щоденну невтомну працю і допомагає переборювати труднощі. Однак, попри всілякі негаразди, шкільне життя пульсує, утверджується. Діти мандрують країною знань під напутнє слово вчителя. Сплинув час — маленькі першоклясники вже попрощалися з букварем і приступили до “Читанки”. Вони й не помітили, як навчилися писати й читати на рідній мові. Варто зауважити, що вчителі українських шкіл в Криму поставлені в особливі умови. Вони мають справу з повним ігноруванням української мови з боку місцевих жителів, які спілкуються, панівною тут, російською. За таких обставин педагогам доводиться ламати обивательські стереотипи, пробуджувати національну свідомість і виховувати шанобливе ставлення до української мови як до мови батьківської і державної. З цією метою вчителі посилюють інтерес школярів до історичних і культурних коренів свого народу, прищеплюють любов до рідних звичаїв, культи вують традиційні українські свята. З цікавою програмою виступили школярі в День святого Миколая. На свято були запрошені біля 40 дітей із Закарпаття, які потерпіли від стихійного лиха (паводку), і на той час перебували в Ялтинській санаторії, навчаючись тимчасово в нашій школі. “Святий Миколай” не обминув жодної дитини, вручаючи жаданий подарунок. Широко відзначилися в Ялті роковини Лесі Українки та Т. Г. Шевченка. Учні української школи підготували цікаву концертну програму. Ще багато невирішених проблем у школі. Та найголовніше те, що українське шкільництво да ло свої перші сходи на кам’янистому і малородючо му кримському ґрунті.Визрівають зелені паростки майбутнього врожаю під благодатним південним сонцем. Дай лише, Боже, доброї погоди на Україні. Богдана Шевчук, член батьківського комітету Ялтинської української школи. 28 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1999 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top