Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДО ш коли Я сьогодні йду до школи, Вже нові настали дні, Поможи, щаслива доле, Бути вченому мені. Я прийду до школи вчасно, До науки там візьмусь, Я навчусь писати красно І читати научусь. Я — школяр. Іду до школи, Ждав науки скільки літ! З книг пізнаю все навколо, Україну й цілий світ. Я сьогодні йду до школи В товаристві школярів!.. Ясне сонечко над полем, Ясне сонце в букварі! НИКИФОР ЩЕРБИНА НЕ ЦУРАЙТЕСЬ МОВИ Не цурайтесь мови — мови тата й мами, Мови діда й баби, предків наших всіх, Бо її цуратись — сором непошани, Бо її цуратись — перед Богом гріх! На землі народів Бог створив багато І подарував їм скарб усяких мов, А у кожну мову, гарну і багату, Вклав свою небесну ніжність і любов. Всі народи світу — то Господні діти, Всіх народів мови — то Господній дар, Але мова мами — найрідніша в світі, В ній є все: і святість, і краса, і чар. РОМАН ЗАВАДОВИМ ОЛЕКСАНДРА КОПАЧ КАЛИНОВИЙ ЗАПАХ Ти, калино, — красуня. А ще й дитина-дівчинка. Пам’ятаєш, як ти жила в нашому городі? Не дуже я тоді приглядалась до твоєї краси. Радше збирала фіялки, що поблизу цвіли. А ти сипала мені на голову білі пелюстки. Мої фіялки стояли біля стіп Божої Матері, твої пелюстки доторкувались Її обличчя. А запах їхній мішався з сонцем, що заливало кімнату, іскрилося у молитовних маминих сльозах. Пам’ятаєш, як осінь шелестіла дорогими шатами, а ти сміялася червоними ягідками, вічно молода. “Ой, у лузі червона калина похилилася”... — журно співав тато, ходячи в сутінках кімнати, а моє мале серце смутилось, і я бігла мерщій до тебе. Ні, ти не похилилась. Ти гордо тримала вгору свою, ягідками прикрашену, голову. Пам’ятаєш, як ми, діти, бігли до тебе, глибоко западаючи в снігові кучугури, а ти пригощала нас смачними ягодами? Ти щедра була. Крізь вікно, розмальоване срібними папоротями, я не раз спостерігала, як ти годувала пташок. 34 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1999 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
