Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОЧЕСНІ ЧЛЕНКИ СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ ОЛЬГА ТРИТЯК Народилася у Мукачеві на Закарпатті 20.01.1923 р. Батько Іван Вислоцький брав участь у Визвольних Змаганнях, був призначений до охорони Уряду в Україні. Коли Уряд перебував у Вінниці, батько — син священика із Галичини, одружився з Надією Олексіїв, дочкою Вінницького судді. Коли з півночі наступали більшовики, батьки опинилися на Закарпатті, яке в той час належало до Чехословаччини. Народну школу закінчила в Богуміні на Шлеську, куди батько був службово перенесений. Читати і писати українською мовою мене навчила моя мама вдома. У 1936 р. родичі переїхали до Самбора в Галичині. 1942 р. я закінчила Учительський семінар у Самборі. Того ж року одружилася з Володимиром Тритяком, скрипалем, учителем музики. У 1944 р. почалася наша мандрівка на захід, перебували ми в переселенчих таборах в Німеччині, відтак з малими дітьми Юрієм і Мартою переїхали у 1948 р. до Парагваю. 1952 р. мали змогу прибути до США. В Америці я працювала в Белл Тел Ко книговодом до пенсії. У 1960 р. я вступила до 11 -го Відділу СУА в Трентоні, Н. Дж., де займала різні пости. У 1975 р. зорганізувала 19-ий, тоді молодечий Відділ. У 1977 p., як голова 11-го, враз з 19-им Відділом зорганізу вала виставку і майстерню писання писанок, вперше в нових приміщеннях Н. Дж. Стейтового Музею, в Трентоні. Перенесена в праці Компанією до Кренфорд, Н. Дж. вступила до 86-го Відділу. В Окружній Управі Нью Джерзі, займала різні пости, була головою 1985-1986 року. Як голова Округи Н. Дж. у травні 1986 р. на Конвенції Стейтової Федерації Жіночих Клюбів внесла надзвичайну резолюцію у справі помочі потерпілим від трагедії в Чорнобилі. Резолюція була прийнята і переслана Президентові та представникам уряду. Коли у 1987 р. відновлено будинок Амери канського Музею іміграції на Еллис Айленд — зорганізувала збірку речей-експонатів серед українських іміґрантів, які приїхали до Америки перед Другою світової війною — для покращання української репрезентації. У 1987-1993 pp. була виховною рефе ренткою Головної Управи СУА. 1988 р. заініцію- вапа цілоденну захоронку — Дей Кер Сентер при церкві св. Івана Хрестителя в Ньюарку, Н. Дж. У 1991 р. зібрала понад 1250 книжок з ділянки дитячої літератури, друкованих українсь кою мовою у п’ятнадцяти державах поселення українців. У 1992 р. була присутня на відкритті вис тавки тих збірок — у вересні в Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника та в жовтні у Державному музеї літератури в Києві. СУА подарував ті збірки враз із їх каталогами, виданими у Львові. У 1993 р. придбала збірку книжечок для дітей, для бібліотеки виховної референтури СУА, а саме: 450 виданих в Україні і 425 в діяспорі. З нагоди Міжнародного Року Родини зорганізувала Міжнародний конкурс СУА для дітей і молоді. 331 учасник із восьми країн та України взяли участь у цьому проекті. Нагороджені твори видані книжкою “Рік Родини 1994”, яку одержали всі учасники конкурсу. У 1995 р. зорганізувала висилку видань СУА і журналів “Наше Життя” до 46 Педагогічних інститутів України. Успіх першого Міжнародного конкурсу СУА заохотив зорганізувати наступний у 1998 р. Тема “Природа і ми” зацікавила 693 учасників із семи держав діяспори та України. Кращі твори із цього конкурсу увійшли до книжечки під назвою “Природа і ми”. Так як і попереднього конкурсу, відвідала дітей у школах України, щоб особисто роздати їм грамоти, книжечки та нагороди. Я вдячна усім, хто допомагав мені завершити ті проекти: Головній Управі і відділам СУА, українській громаді за фінансову підтримку, моїм дітям і внукам та приятелям. Щире Вам усім спасибі! Дякую за почесть, яку надав мені СУА. Ольга Тритяк. 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1999 Ольга Тритяк. Olga Trytyak. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
