Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Подібні зустрічі відбулися у Львові та Івано-Франківську. Брали в них участь редактор та упорядник книги Мирослава Дядюк, працівник Історичного Державного Архіву у Львові, яка виявила досі незнані архівні матеріяли та при готувала хронологію громадського життя Руд- ницькоТ до 1939 року. Особливе зацікавлення привертає постать М. Рудницької на східних землях, де її ім’я і її полі тична активність мало знані. Презентації книги дали нагоду провести офіційне вручення грамот і премій Ковалевих — за літературні праці — Юрію Андруховичеві, Софії Майданській, Оксані Забужко, та за наукову діяльність — Людмилі Смоляр. Частину накладу книги розповсюджує Союз Українок України, значну частину накладу розсилає по бібліотеках та організаціях. В Америці книжку можна придбати через Союз Українок Америки. Д-р Марта Богачевська Хомяк. Д-Р СТЕФАНІЯ ПАВЛИШИН, УКРАЇНСЬКА МУЗИКА У СВІТОВОМУ КОНТЕКСТІ Тема цієї статті здається надто ґльо- бальною, всеохоплюючою, придатною скоріше для дисертаційного дослідження. Але вона є безсум нівно актуальною, оскільки у відношенні до неї стикаються дві протилежні думки — переоцінки або недооцінки ролі української музики у порів нянні з світовою. Це торкається, зрештою, також інших видів мистецтва. Тому вартує на прикладі одного з них — музики намітити принаймні в основних точках спільність і відмінність українських національних особливостей від світового, насамперед, європей ського контексту. Почнемо від узагальнення: без сумнівною є рівнорядність розвитку цих різних культур на початковому і сучасному етапах — оче видно, при врахуванні різниці історичних обставин. Що ж було поміж тими крайніми межами? Перші зафіксовані пам’ятки української музики походять з часів християнізації Русі. Це фрески у Софійському соборі в Києві (XI ст.), які зображують музикантів, як раніше вважалося — скоморохів, а за найновішими дослідженнями — професійних виконавців на інструментах. Нажапь, записаних музичних творів з цієї епохи не збе реглося, хоч напевне у Київській Русі існував нотний запис, перейнятий з Візантії. І вже майже в початках трагедія укра їнської нації переноситься на її культуру. Її здобутки перехоплюють ті народи, що поступово опано вують руські землі. Так, пісня Х-го сторіччя до Богородиці вважається найстаршим пам’ятником польської професійної музики, хоч походить вона з Русі. Те ж саме відноситься, зрештою, до пізнішого факту — перенесення ікони Богородиці з Белзької церкви до Ченстохови, де вона стала найціннішою реліквією католиків. Тут слід об’єктивно признати, що в іншому випадку, в наслідок історичних обставин ці куль турні пам’ятники взагалі б пропали. Адже терито рія Русі-України на протязі кількох віків підлягала нападам кочовиків зі Сходу, насамперед татарів. Вона була, і дотепер є буфером поміж Сходом і Заходом. Тому записані пам’ятки професійної музи ки, а такою була тоді виключно церковна, ми має мо тільки від пізнього середньовіччя. Це були твори вокальні, хорові, від XV ст. вже багатого лосні. В характері своєму вони виходили з україн ської народної музики, але техніка письма йшла від Західної Европи через Польщу. Разом з тим, укра їнський фолкльор є настільки яскравий, що він кладе свій відбиток не тільки на мелодику, але й на тип багатоголосся і розвиток, що походять від характерно української підголосковости. Саме під впливом українських компози торів розвивається російська професійна музика: у XVII ст. в Росії діє Ділецький, у XVIII — Бортнянсь кий і Березовський. Вони були послідовно і безце ремонно загарбані історією російської музики, і, у кращому випадку, їх окреслювали як “вітчизняних” композиторів, то є спільних для України і Росії. Це була велика кривда і втрата для української куль тури, тому що росіяни залишили для неї у XVIII ст. тільки Веделя, оскільки він в Росії не бував. Тимча- сом Березовський отримав в Італії освіту рівночас но з Моцартом і його опера “Демофонт” з успіхом там виставлялася. Та замість йти далі до світової слави, він закінчив у Петербурзі життя самогуб ством. Бортнянським захоплювалися на Заході як першим тут відомим “російським” композитором. Його твори виконувалися в середині XIX ст. в Па рижі, про що ми знаємо, зокрема, з рецензій Берліоза. Як же було насправді? Бортнянський і Березовський походять з центру української “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1999 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
