Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДО ш коли Я сьогодні йду до школи, Вже нові настали дні, Поможи, щаслива доле, Бути вченому мені. Я прийду до школи вчасно, До науки там візьмусь, Я навчусь писати красно І читати научусь. Я — школяр. Іду до школи, Ждав науки скільки літ! З книг пізнаю все навколо, Україну й цілий світ. Я сьогодні йду до школи В товаристві школярів!.. Ясне сонечко над полем, Ясне сонце в букварі! НИКИФОР ЩЕРБИНА НЕ ЦУРАЙТЕСЬ МОВИ Не цурайтесь мови — мови тата й мами, Мови діда й баби, предків наших всіх, Бо її цуратись — сором непошани, Бо її цуратись — перед Богом гріх! На землі народів Бог створив багато І подарував їм скарб усяких мов, А у кожну мову, гарну і багату, Вклав свою небесну ніжність і любов. Всі народи світу — то Господні діти, Всіх народів мови — то Господній дар, Але мова мами — найрідніша в світі, В ній є все: і святість, і краса, і чар. РОМАН ЗАВАДОВИМ ОЛЕКСАНДРА КОПАЧ КАЛИНОВИЙ ЗАПАХ Ти, калино, — красуня. А ще й дитина-дівчинка. Пам’ятаєш, як ти жила в нашому городі? Не дуже я тоді приглядалась до твоєї краси. Радше збирала фіялки, що поблизу цвіли. А ти сипала мені на голову білі пелюстки. Мої фіялки стояли біля стіп Божої Матері, твої пелюстки доторкувались Її обличчя. А запах їхній мішався з сонцем, що заливало кімнату, іскрилося у молитовних маминих сльозах. Пам’ятаєш, як осінь шелестіла дорогими шатами, а ти сміялася червоними ягідками, вічно молода. “Ой, у лузі червона калина похилилася”... — журно співав тато, ходячи в сутінках кімнати, а моє мале серце смутилось, і я бігла мерщій до тебе. Ні, ти не похилилась. Ти гордо тримала вгору свою, ягідками прикрашену, голову. Пам’ятаєш, як ми, діти, бігли до тебе, глибоко западаючи в снігові кучугури, а ти пригощала нас смачними ягодами? Ти щедра була. Крізь вікно, розмальоване срібними папоротями, я не раз спостерігала, як ти годувала пташок. 34 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1999 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
