Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
УКРАЇНСЬКІ СТУДІЇ НА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ НАДІЯ КИРИЧУК Одним з наслідків нового контексту після прого лошення незалежности України є можливість як найкраще використовувати потенціяли. Невідклад ною справою є перегляд та визначення концепту альної основи і напрямку українських студій (укра їнознавства) на всіх рівнях освіти в межах та поза межами України. Нема сумніву, що розвиток українських студій за межами України в цьому столітті відіграв вирішальну ролю у зберіганні полум’я української ідентичности та культури — вид вічного євшан-зілля. Рівно ж гідний похвали факт, що українські студії були ство рені та розвивалися у несприятливих фінансових умовах. Маніпулювання українськими студіями в Україні, які проводила влада, мали жахливі наслідки і ство рили складні проблеми, що їх треба негайно розв’я зувати. Крім того, майже нема українських студій в республіках колишнього Радянського Союзу. До речі, це парадокс так званої рівноправности націй: росій ські студії є по цілому колишньому Радянському Союзі, а студій інших республік не існує. Поперше, треба розглянути визначення укра їнських студій і разом з тим, на мою думку, розгля нути, як спостерігається чи розуміється українські студії в контексті кінця XX ст. Сьогодні явний факт, що лише традиційні гуманітарні науки вже не є єди ною площиною студій окремих країн або регіонів у провідних університетах та наукових інститутах по цілому світі. Фактично, площини ці звичайно зв’язані з такими предметами як економіка, міжнародні відносини, стратегічне плянування, охорона сере довища та екологія і використання природних ре сурсів, соціяльне чи громадське плянування. Ці пред мети є рівно ж суттєвим культурним, історичним та необхідним мовним знанням. Хто сьогодні працює над заснуванням та розвитком українських студій, постійно спостерігає, що зміна підходу та розши рення студій є необхідними у світі, в якому зростає складність та конкуренція між націями. Маю на увазі не лише коротко- та середньострокове плянування освіти, а особливо довгострокове, враховуючи про- ґрес людського знання в наступному столітті. Отже модернізація концептуальних засад та визна чення українських студій є sine qua non1 скрізь. Проте я хотіла б ствердити, що це ще важливіше в Україні. Крім того, ця можливість модернізувати та розвивати українські студії передбачає маштабні спільні зусил ля. Правда теж, що треба використовувати кожну нагоду, щоб українські студії творили основну скла дову частину найголовніших освітніх та наукових програм університетів та інших академічних установ. Це вирішальний момент, який треба використати якнайкраще. Не можна пропустити чи змарнувати таку єдину нагоду. Проте перед тим, коли будемо починати про граму модернізації, треба розглянути та оцінити ряд факторів. Одним з них є саме оцінення різних істо ричних та соціо-культурних контекстів і ситуацій, в яких українські студії розвивалися. Треба присто совувати програми до різноманітних контекстів, де українські студії можна створити або де їх можна розвивати та удосконалювати. Цим також розумі ється, що підходи для кожної країни чи навіть реґіону будуть обов’язково відрізнятися. Хочу навести прик лад з двох частин світу, про які в мене є чималий досвід. Конституція Паранського федерального універ ситету у Бразилії визначала, що одна ціль універ ситету — ще на початку цього століття — вивчення мов південної Бразилії. Це представляло конкретну можливість використання існуючих структур та си стеми на розвиток українських студій, що започатку валося при кінці 1984 р. Програма університету передбачала, що який-небуть член університетської громади чи громади взагалі міг бути студентом, та це означало одночасно, що майже повне фінансу вання цих студій мало бути Гарантоване державним бюджетом на освіту. Додаткова підтримка з інших джерел вважалася бажаною, але не обов’язковою, щоб створити українські студії. Пояснення цього ло гічне: те, що творить інтереси країни, має бути фінан соване національним бюджетом. До того часу замож ніші бразильські українці або бразилійці українсько го походження не зорганізували ніякої фундації, щоб фінансувати курси чи дослідження в університетах, хоч варто згадати, що в Бразилії не платиться за вищу освіту. Ще один дуже важливий фактор у Бразилії — це те, що російські чи радянські студії були там рід кісними після революції 1964 р. Уряд (диктатура) після революції забороняв комуністичні ідеї та кому ністичну діяльність і тому радянські студії майже не розвивалися. У тих місцях, де радянські студії поя вилися пізніше (особливо в Сан Павло і Ріо-де-Жа- нейро), там вони були обмежені — це були російські радянські студії, а слов’янських формально не існу вало. Це значно полегшило працю започаткування 4 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1994 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top