Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІВАННА САВИЦЬКА СПОГАД ПРО ДІДУНЯ АНДРЕЯ Увечорі, як ляжу спати, Сідає біля мене Мати І спогадів чарівний світ Вона малює з давніх літ. А вчора Матінка єдина Сказала так: ’’Моя дитино! У спогадах із мого краю Дідуня нині я згадаю. Такого сивого, старого, Що добрих діл робив всім много У Святоюрськім замку жив, Дітей малих над все любив. І грошей не жалів ніколи На шпиталі, старців і школи Це наш Андрей-Митрополит, Що вічним сном Героя спить”. І Матінка моя єдина Сказала ще: ’’Молись дитино, Щоб в сповненні святих Ідей Благословив Дідусь-Андрей”... роду, жив скромно в монастирі, а своє майно і кожну вільну хвилину віддавав з любов’ю рід ному українському народові. До сьогодні існу ють в Україні уфундовані ним народна лічниця, Національний музей, церкви, школи, сиротинці й організації. Допомагав незаможнім студентам, мистцям, а особливо любив дітей і опікувався сиротами. Діти в школах вшановували його при вітами і концертами в день св. Андрея, на яких він часто бував особисто. Тіло його спочиває в соборі св. Юра у Львові. Всі діти повинні молитися, щоб цей великий Праведник був визнаний святим. На закінчення святкувань Наталка декляму- вала уривки з вірша Богдана Лепкого, в якому поет передавав слова із заповіту Великого Митрополита: Народе мій, мої ви браття, сестри, діти, Моя любове, мій ти світе. Над попелища і могили Здійметься ясний, сніж нокрилий Дух правди й волі. Бо мусить, мусить побідити Добро і правда на землі, Пропадуть, щезнуть люди злі, Як дим від вітру пропадає. Лиш духом не падіть, не млійте, Як дуби в бурю кріпко стійте І не хиляйтеся лозою. Благословен, хто впаде в бою За вітчину, за справу люду, Його ніколи не забудуть. Час минав доволі швидко, осінь золотила листя на деревах. Тусь пильно відвідував ди тячий садочок. Здавалось би, що нічого не за лишилося в пам’яті маленького хлопчика про святкування на пластовій оселі, але він запам’я тав розповідь його дорогої бабуні про доброго Митрополита Андрея, став перед його портре том і молився: ’’О Великий Митрополите, проси Бозю, щоб дала здоров’я моїй хворій бабуні, щоб вона знову могла зі мною бавитися та розказувати про Україну та про всі добрі діла, які Ти зробив. Про це дуже просить Тебе ма ленький Тусь”. НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1994 35
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
