Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
що: ”Це є люди, які перш за все мають природну ін телігенцію та великий запал осягнути свою ціль. Вони також є певні себе і своїх сил. Крім цього це є люди, які крім відкритого обличчя до різних викли ків (тобто це ті, які вміють глянути викликам в очі), вміють перемогти напруження та неприємності, які є часто пов’язані з риском. Це люди, які також ма ють глибоку віру, релігійне почуття у щось вище, яка (віра) дає їм силу, почуття певности та відвагу поча ти наново те, коли вони зустрінуться з невдачами.” У відповідь на мій запит: ”На Вашу думку, які критерії повинні мати люди, які хочуть удоскона лити щось важливого для них в житті, чи це в науці, в даному фаху чи підприємстві, та взагалі в житті?” більшість осіб подала ось таке: рішучість, знання, відвагу, чесність, жадобу успіху, завзятість, намічену ясну ціль, знання, плян праці в осягненні цілі, озна йомлення з людьми, які щось подібного осягнули чи зробили, вперту волю до осягнення своєї цілі, зорга- нізованість, витривалість, одчайдушність (брак страху), впертість, послідовність, наполегливість, любов і відданість. Запитник показує, що 75% з тих, які на нього відповіли, вважають себе ризикантами в якійсь ділянці, хоч деякі з них застерігають собі, що вони не почувають себе ризикантами в економічній ділянці, але що українці абсолютно потребують про ці справи дискутувати, говорити, вчитися, та що ми, як народ, потребуємо більше ризикантів у різних ділянках. На питання: ”Чи на Вашу думку в українців повинно бути більше підприємців, фахівців, про фесіоналістів? і в яких ділянках?” — відповідь була майже одноголосна, що безперечно так і у всіх ділянках, а спеціяльно в ділянках економії, торгівлі, фінансової аналізи, компютерської технології, біль ше біржевих купців і аналітиків, абсолютно більше політиків, журналістів, письменників, фабрикантів, артистів-малярів, артистів сцени чи фільму, музик та спортовців національного масштабу, щоб здобути славу та фінансову базу для українців. Дехто під креслив, що треба людей зв’язаних з медичним світом — працівників лябораторій, фармації, фізиків та лікарів, які великим розмахом могли б помогти українській справі своєю фінансовою базою. Другі зазначили, що нам треба ризикантів на науковому полі — професорів, вчителів, науковців на високих позиціях, які мали би вплив на навчання нашої історії і культури. На питання: ” В який спосіб є сполучена фінансо ва база українців у діяспорі, елемент ризикування та наша спроба пробитися в світі, як нації?” одна особа сказала, що якщо ми хочемо бути сильні, ми повинні зорганізуватися під одною "верхньою” (світового масштабу) організацією, а не розмножуватися і творити багато інших. Тоді ми будемо сильні і змо жемо попирати морально і фінансово таких людей, як Пет Бюкенен, д-р Конквест, Майк Едвардс, д-р Мейс та інших. Якщо вони ризикують, щоб нам помогти, то й ми повинні ризикувати. Можна дати по 100 дол., а це зробить на 100,000 осіб суму 10 міль йонів дол.”. Ця особа додала ще таке: ’’Українці мають кращі засоби фінансові, ніж пересічний аме риканець, але власне через брак рискування, відваги і знання — бояться надщербити свої фінансові ресурси”. Другий пише: "Одним із засобів в розбудові фінансової бази українців в діяспорі може бути калькульоване ризикування, ведене фахівцями. Це повинні виконувати особи або спілки, а не гро мадські установи чи інституції’. ”Так фінансова база, як і високий рівень профе сіоналів, а в першій мірі науковців, допоможуть нам вибороти наше місце в світі. Елемент ризикування є дуже важним чинником до осягнення вижчих пози цій у світі. Живемо в матеріялістичній добі, де з ба гатою людиною числяться більше, ніж з бідною, хоч і розумною людиною. Фінансова база може від крити нам двері до багатьох речей, які для нас на сьогодні є неосягнені”. І далі пише та сама особа: ”У вільній країні ми мусимо використовувати всі можливості, здобувати для себе все можливе, приглядатися державному народові, наслідувати все добре й рискувати, щоб це все осягнути”. А ще інший пише: ’’Освіта та багатство створюють фінансову базу для економічної дійснос- ти нації”. Як бачимо, поняття "риск — ризикування” ма буть для декого у нашому середовищі і культурі не цілком знане чи не практиковане. Одначе ми здаємо собі справу з цього, що ми повинні вчитися його за своювати та вживати для особистого і громадського добра. Пише один: "як риск малий і не цікавий, тоді мене він також не цікавить”. Ризикувати — значить писати книжки в англій ській мові про УПА, про голод, як це зробив Елі Ві- сель. Це значить робити фільми, як "Поллі’с Пілґрім” і казати, що українці в Америці також "пілґрімс”, бо приїхали сюди задля волі і збереження людських прав. В запитнику було ще таке питання: "На Вашу думку, що повинні вчити батьки чи виховники про риск, ризикування?” — Відповіді були різні та дуже цікаві. Напр. писали деякі ось так: "Здобути освіту і в тій ділянці брати також риск”. Або: ’’Риск прихо дить як наслідок виховання і виплекання таких при кмет, як відвага, агресивність, ініціятива, бажання стати чимсь в житті і т.п.” "Деколи в житті приходить хвилина, коли хочеться спробувати щось незнане і побачити, що ти навчився. Це теж ризикування”. "Ду мати позитивно, вчитися, вибиватися у своїй про фесії, не боятися великих мрій, але прикладати до них рук, — не спробуєш, — не осягнеш.” Ще один пише: "Відвага є в кожної дитини (особи). Може за мість заперечувати дитині щось робити — це не можна, чи — це не добре, — вживати більше пояс- Докінченнп на ст. 7 "НАШЕ ЖИТТЯ", ЖОВТЕНЬ 1987 5
Page load link
Go to Top