Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Мґр ІРЕНА ОЛЕКСЮК ВИХОВАННЯ МОВА — ГІДНІСТЬ — САМОПЕВНІСТЬ — РИЗИКУВАННЯ Доповідь на виховному панепю під час XXI Конвенції СУА Виховний панель під час XXI Конвен ції. Зліва: Ірена Олексюк, Іванна Мар тинюк Річардсон, Олена Шанко. Educational panel during the XXI Con vention of UNWLA. Fr. I.: Irena Oleksiuk, Iwanna Martyniuk Richardson, Olena Shanko. Майже 8 років тому була я на виховній сесії у Філядельфії. Під час слухання доповіді головного промовця про виховання, прийшла мені думка, що й інші народи виховують своїх дітей подібно, як ми. Під час дискусії завдала я доповідачеві таке питан ня:’’Мені здається, що ми і жиди подібно виховуємо своїх дітей: Бог, батьківщина, родина, освіта і т.п. Чому тоді вони йдуть так багато вище від нас у житті і світі? ’’Доктор-психолог довго не думав і відповів мені: ”Так, ми подібно виховуємо, але ми, українці, є ліниві.” Якось не було змоги над цим більше дискуту вати, бо були інші питання, але я поїхала додому дуже незадоволена з цієї відповіді, і вона турбує мене й досі. Другим разом, запрошений нашим 29-им Відді лом прелеґент-соціолог, не-українець, жонатий з на шою членкою, відповідаючи на питання одного із слухачів, сказав: ”Ви, українці, витрачаєте забагато часу на справи, які вимагають багато праці та енерґії, напр. на вивчення мови. Жиди є жидами, хоч дуже часто мови своєї зовсім не знають.” (На марґі- несі треба сказати, що доні прелеґента бездоганно володіють українською мовою, бо жінка українка, не погоджується з його думкою щодо мови). Промо вець додав тоді ще: ”Я вважаю, що українці не вміють бути ризикантами, не ризикують у житті". І знову пішла я додому, маючи багато дечого до передумання. Щодо мови і її вивчення — я не пого джувалася з нашим прелеґентом, але щодо ризи кування — то таки треба було мабуть погодитися. Коли запропоновано мені тему до сьогоднішньої доповіді, я побачила добру нагоду поділитися з вами і цими думками, які мене так довго турбують. Хоч тут говоримо про наших найменших громадян, все таки мені здається, що власне дуже на місці буде поговорити тут про наші успіхи у вихованні взагалі, про мову, лінивство чи енерґію, поняття гід- ности й самопевности та про наше поняття ризику вання. Чи можливо виховувати дітей, які могли б бу ти більш енергійні, чи конечно вивчати українську мову, чи можливо нам — батькам, виховникам чи учителям, — надати ці прикмети, ту позитивну на станову, яка уможливить нашим дітям бути ризикан тами в житті? Щоб приготуватись до сьогоднішньої дискусії, я дещо прочитала, але також виготовила запитник, який я роздала під школою та церквою нашим українцям різного віку і різних фахів. Були між ними підприємці, професіоналісти; були старші і молодші 2 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top