Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ відійш ла почесна голова ОКРУЖНОЇ УПРАВИ ФІЛЯДЕЛЬФІЯ У місті літня духота. Відділи не сходяться, кожна членка старається виїхати з міста. Часопис ’’Америка” має вакації. Аж ось телефоном приходить вістка. ’’Померла Анна Сивуляк”, — говорить жіночий голос, — ”я прочитала в міському часописі. Панахиди ввечорі немає, вона буде ра но в церкві св. Благовіщення”! Починаю згадувати... Як то на початках, коли я ставила перші кроки в Союзі Українок Америки, вона мені до- пом агала. Як розказувала про створення Окружної Ради у Філядель- фії, про появу першого числа "Нашого Життя”, про Світовий Жіночий Кон грес... Кого повідомити про завтрішній похорон? Голова Окр. Управи Марія Кондрат виїхала до Европи, заступниця Оксана Фаріон у Вайлвуді. Хіба я сама піду вшанувати її останню дорогу? На другий день рано в церкві св. Благовіщення у притворі повно людей. "Це мабуть її внуки”, — думаю собі, протискаючись до церковної залі. Але домовини не бачу. Тут тільки кілька старших подружніх пар. Питаюсь одну з них про покійну. "О, покійна у притворі”, — відповідає. І справді! Домовина при стіні і її заступила молодь. Підійшла й я, щоб попроща тись із покійницею. Виглядає гарно. Сиве волосся Дня 14 липня померла довголітня членка 28-го Відділу СУА бл.п. Анна Тиха. Народилася вона у Львові 6 червня 1909 р. в родині о. Олександра й Ольги Туркевич Яримовичів. Батьки обоє Анни теж нащадки відомих свя- щеничих родин в Галичині. На сьомім році життя Анна втратила маму й тому зі ще більшою любов’ю й почуттям залежности ставилася до батька. Гімназію СС Василіянок закінчила матурою в 1928 р. і працювала якийсь час у поштовім уряді на заході в Польщі. Вкоротці одружилася з Дми тром Тихим, який згодом був нотарем у Раві Руській. Під час Другої світової війни разом з багатьма нашими людьми добре зачесане, на ній біла блюзка, вишита хрестиковим узором І чорний джемпер із витканим орнаментом. А на ньому відзнака 25-ліття, що її отримали членки СУА у 25-ліття організації. Помолившись, я попрощалася з нею, перепросивши у душі, що за першим разом не зауважила її. Аж тут бачу її дочку Мілю і сина Леона, що їх давно я знала. Мене знайомлять із другою дочкою Оленою, що прибула на похорон із Флоріди. виїхав на Захід і чоловік Анни Дмитро. Вона залишилася дома біля хворого батька. Старанням Католицької Акції, а зокрема Ліди Савойки, вдалося Анні в 1964 р. приїхати до Америки, де жив її чоловік і сестра. Скоро по приїзді вона вступила в члени 28-го Відділу СУА. Була зразковою його членкою до кінця свого життя. Належала теж до Марійської Дружини при церкві св. Івана Хрестителя в Нюарку. 17 липня відбулася панахида, на яку, не зважаючи на вакаційний час, прийшло багато членок СУА, Марій ської Дружини та громадян Ірвінґ- тону-Нюарку. Молитвою на вервиці членками Марійської дружини, відспі- ванням панахиди та прощальними Розпочався похоронний обряд. Церкву заповнили внуки і правнуки, а також Управа 52-го Відділу, де дочка Міля є членкою. Над закритою домовиною мої думки проходять крок за кроком. Усі 21 років, що я працювала в редакції ’’Нашого Життя”. Скільки ми разом із нею переговорили, скільки на журились разом із нею! Бували трудні ситуації, а також комічні пригоди. Останнім нашим зусиллям було втримати наш давній, такий добрий 42 Відділ при житті! І хоч як ми хотіли і старались, проте не вдалося. І ми його разом розв’язали. Останній її виступ відбувся на ювілею Окружної Ради у 1978 р. Там Анна Сивуляк засіла в колі всіх голів, вже придавлена старістю, але охоча й уважна до церемоніялу. І так ми поховали її. Був соняшний день, коли спустили її труну на цвинтарі св. Марії біля місця, де лежав похований її чоловік. Через літню пору і вакації ’’Америки” не було багато членок Союзу Українок Америки на похороні. Та я старалася всіх заступити, що зазнали від неї добра, що її пам’ятають, як голову Окружної Ради і членку Головної Управи СУА. І тих давніх громадян Філядельфії, що для них вона була уосібленням Союзу Українок Америки у кращому змислі того слова. Л. Бурачинська словами віддали покійній останню прислугу. Від 28-го Відділу прощала її Зеня Воробець, від М арійської дружини Марія Юркевич, від гімназій них товаришок Дора Рак, а як довго літню свою приятельку Ольга Мусса- ковська. Наступного дня після Служби Божої відпровадила громада Анну Тиху на цвинтар у Бавнд Бруку де по хоронили її біля її чоловіка. Союзянки зложили 180.00 дол. на Пресовий фонд замість квітів на її могилу. Хай з Богом спочиває! Вічна їй пам'ять! Ольга Муссаковська. "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1987 33
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
