Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
віком. Таких запитників я роздала 111, а одержала 26, з дуже цікавими відповідями. Дозволю собі цитувати деякі з цих відповідей. Також базую свої думки на особистих спостереженнях у навчанні та найновіших дослідах в ділянці педагогіки. Також базую свої думки на особистих спостере женнях у навчанні та на найновіших дослідах в ділянці педагогіки. Підстава українського виховання української дитини повинна бути, на мою гадку, ось яка: 1). Українські світлички для наших дітей. Існую чі світлички треба втримати, та допомагати для від криття нових, — чи це буде при наших Відділах, цер квах чи інших організаціях. З практичного боку ними повинні зайнятися молоді мами, яким залежить на добрі їхніх дітей. 2). Мова в українській світличці повинна бути українська, але треба мати відділи світлички для дітей, які не володіють українською мовою. З прак тичних причин такі світлички повинні бути в інших годинах чи днях, бо таких дітей є звичайно менше і деколи витворюється незручна чи може і неприємна ситуація. 3) Світлички повинні провадити фахові учитель ки, які мають відповідну освіту чи закінчені курси ’’раннього дитинства”. Це повинні бути люди, які перш за все ЛЮБЛЯТЬ і розуміють дітей. 4) Плекання української мови повинно почина тися в батьківському домі. Сьогоднішні науковці та спеціялісти мовознав ства твердять, що вивчення мови є складнішим про цесом думання, ніж читання. Переповідання цієї самої думки іншою мовою вимагає тяжкої праці клі тин мозку. При такій праці мозок виробляється ще краще. А переклад думки своєю мовою, але іншими реченнями, синонімами, контрастами, також збага чує мову та вимагає складного процесу думання. На думку науковців, які мають на це конкретні дані, вивчення мови не є витрата енерґії, а навпаки, це енерґія зужита в якнайкращий спосіб. Складне думання це справжній інтелектуалізм. Читання, писання, говорення даною мовою спричиняє постання чи творення зовсім нових думок. (Все це перечить поняттю Вавилонського помішання язиків. Мови треба вивчати якнайкраще, їх удоскона лювати). Науковці перестерігають учителів-американців, які мають двомовних дітей у своїх клясах, що вони повинні пригадувати їм говорити, читати і писати в своїй матірній мові, щоб розвивати своє думання, бо це поможе їм у вивченні англійської мови. Це нечу- вана дотепер річ в американській науці, і вона для українців має дуже важливе значення. Наші діти ма буть думали, що це робиться з огляду лише на па тріотизм. Розмовність — мовна словесність є дуже важли вою в родині та світличці. Передусім тому, що: 1) Вона є найкращим засобом комунікації, 2) Дає причини до думання і міркування. 3) Створює нові думки. 4) Переповідання батьків про історію родини, роду, коріння, про світ і культуру — збагачує і усвідомлює їхніх дітей. 5) Розмова це прекрасна нагода до практику вання нових слів чи фраз. 6) Мову можна застосувати при різних грах і забавах. 7) Пісні, вірші, казки, приповідки, жарти і т.п. дають дітям змогу вживати уявні-ментальні картини. 8) Мова надає теплоту та зближення в родині чи клясі. 9) Регіональні діялекти є також важливі, хоч очевидно треба знати літературну мову передусім, українську, а теж і англійську. Пригадую, який здоровий сміх лунав у нашій хаті, коли я вголос читала Гриця Зозулю з ’’Лиса Ми кити”. Наш письменник Іван Дзюба говорить і пише чу довою українською літературною мовою, його дружина теж. Але Мартуся, з дому Ленець, походить з малого містечка біля Львова Комарна. Дзюби часто зустрічаються, нераз і в Києві, з її родиною — комарянцями, які говорять укр. мовою з деякими ре гіональними додатками. Письменник сказав мені, що регіональні діялекти повинні бути збережені, тому що вони власне показують багатство нашої мови. 10) Батьки повинні теж вивчити англійську мову. (Тепер це мабуть не є та сама проблема, що була колись). Треба часом дати дітям можливість гово рити англійською мовою, тоді не буде конфлікту. 11) В мішаних подружжях (це ще одна тема) потрібно вирозуміння обох сторін щодо навчання мови. 12) У кожному випадку емоційність, любов і симпатія до дітей має великий вплив на вивчення своєї матірної мови. 13) Незаперечна правда, що дво- чи три-мов- ність вимагає багато дисципліни, терпеливости та доброї волі батьків, виховників і дітей. При цьому не слід забувати, що є діти, які будуть краще володіти даною мовою, ніж інші. Коли говоримо про брак енерґії чи лінивство, зглядно пасивність щодо науки чи вибору фаху та ризикування, то висліди запитника показують, що українські діти мають такі самі шанси вибитися у світі, як інші, може навіть і кращі, через їхнє знання двох мов та через виростання в двокультурності. Доступ до шкіл в демократичній країні і далі існує, треба тільки хотіти вчитися. У нашій світличці ’’Садочок казок” 29-го Відділу СУА в Чікаґо ми практикували впровадження пози тивних постатей (рол моделе) у наше навчання. До світлички приходили музиканти, лікар, медсестра, поліцай, пожежник, письменниці, малярка, свя щеник. Ходили ми ”в гості” до української пекарні, до харчової крамниці, навіть до очного лікаря і ден- тиста. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1987 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
