Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Мґр ІРЕНА ОЛЕКСЮК ВИХОВАННЯ МОВА — ГІДНІСТЬ — САМОПЕВНІСТЬ — РИЗИКУВАННЯ Доповідь на виховному панепю під час XXI Конвенції СУА Виховний панель під час XXI Конвен ції. Зліва: Ірена Олексюк, Іванна Мар тинюк Річардсон, Олена Шанко. Educational panel during the XXI Con vention of UNWLA. Fr. I.: Irena Oleksiuk, Iwanna Martyniuk Richardson, Olena Shanko. Майже 8 років тому була я на виховній сесії у Філядельфії. Під час слухання доповіді головного промовця про виховання, прийшла мені думка, що й інші народи виховують своїх дітей подібно, як ми. Під час дискусії завдала я доповідачеві таке питан ня:’’Мені здається, що ми і жиди подібно виховуємо своїх дітей: Бог, батьківщина, родина, освіта і т.п. Чому тоді вони йдуть так багато вище від нас у житті і світі? ’’Доктор-психолог довго не думав і відповів мені: ”Так, ми подібно виховуємо, але ми, українці, є ліниві.” Якось не було змоги над цим більше дискуту вати, бо були інші питання, але я поїхала додому дуже незадоволена з цієї відповіді, і вона турбує мене й досі. Другим разом, запрошений нашим 29-им Відді лом прелеґент-соціолог, не-українець, жонатий з на шою членкою, відповідаючи на питання одного із слухачів, сказав: ”Ви, українці, витрачаєте забагато часу на справи, які вимагають багато праці та енерґії, напр. на вивчення мови. Жиди є жидами, хоч дуже часто мови своєї зовсім не знають.” (На марґі- несі треба сказати, що доні прелеґента бездоганно володіють українською мовою, бо жінка українка, не погоджується з його думкою щодо мови). Промо вець додав тоді ще: ”Я вважаю, що українці не вміють бути ризикантами, не ризикують у житті". І знову пішла я додому, маючи багато дечого до передумання. Щодо мови і її вивчення — я не пого джувалася з нашим прелеґентом, але щодо ризи кування — то таки треба було мабуть погодитися. Коли запропоновано мені тему до сьогоднішньої доповіді, я побачила добру нагоду поділитися з вами і цими думками, які мене так довго турбують. Хоч тут говоримо про наших найменших громадян, все таки мені здається, що власне дуже на місці буде поговорити тут про наші успіхи у вихованні взагалі, про мову, лінивство чи енерґію, поняття гід- ности й самопевности та про наше поняття ризику вання. Чи можливо виховувати дітей, які могли б бу ти більш енергійні, чи конечно вивчати українську мову, чи можливо нам — батькам, виховникам чи учителям, — надати ці прикмети, ту позитивну на станову, яка уможливить нашим дітям бути ризикан тами в житті? Щоб приготуватись до сьогоднішньої дискусії, я дещо прочитала, але також виготовила запитник, який я роздала під школою та церквою нашим українцям різного віку і різних фахів. Були між ними підприємці, професіоналісти; були старші і молодші 2 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top