Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ відійш ла почесна голова ОКРУЖНОЇ УПРАВИ ФІЛЯДЕЛЬФІЯ У місті літня духота. Відділи не сходяться, кожна членка старається виїхати з міста. Часопис ’’Америка” має вакації. Аж ось телефоном приходить вістка. ’’Померла Анна Сивуляк”, — говорить жіночий голос, — ”я прочитала в міському часописі. Панахиди ввечорі немає, вона буде ра но в церкві св. Благовіщення”! Починаю згадувати... Як то на початках, коли я ставила перші кроки в Союзі Українок Америки, вона мені до- пом агала. Як розказувала про створення Окружної Ради у Філядель- фії, про появу першого числа "Нашого Життя”, про Світовий Жіночий Кон грес... Кого повідомити про завтрішній похорон? Голова Окр. Управи Марія Кондрат виїхала до Европи, заступниця Оксана Фаріон у Вайлвуді. Хіба я сама піду вшанувати її останню дорогу? На другий день рано в церкві св. Благовіщення у притворі повно людей. "Це мабуть її внуки”, — думаю собі, протискаючись до церковної залі. Але домовини не бачу. Тут тільки кілька старших подружніх пар. Питаюсь одну з них про покійну. "О, покійна у притворі”, — відповідає. І справді! Домовина при стіні і її заступила молодь. Підійшла й я, щоб попроща тись із покійницею. Виглядає гарно. Сиве волосся Дня 14 липня померла довголітня членка 28-го Відділу СУА бл.п. Анна Тиха. Народилася вона у Львові 6 червня 1909 р. в родині о. Олександра й Ольги Туркевич Яримовичів. Батьки обоє Анни теж нащадки відомих свя- щеничих родин в Галичині. На сьомім році життя Анна втратила маму й тому зі ще більшою любов’ю й почуттям залежности ставилася до батька. Гімназію СС Василіянок закінчила матурою в 1928 р. і працювала якийсь час у поштовім уряді на заході в Польщі. Вкоротці одружилася з Дми тром Тихим, який згодом був нотарем у Раві Руській. Під час Другої світової війни разом з багатьма нашими людьми добре зачесане, на ній біла блюзка, вишита хрестиковим узором І чорний джемпер із витканим орнаментом. А на ньому відзнака 25-ліття, що її отримали членки СУА у 25-ліття організації. Помолившись, я попрощалася з нею, перепросивши у душі, що за першим разом не зауважила її. Аж тут бачу її дочку Мілю і сина Леона, що їх давно я знала. Мене знайомлять із другою дочкою Оленою, що прибула на похорон із Флоріди. виїхав на Захід і чоловік Анни Дмитро. Вона залишилася дома біля хворого батька. Старанням Католицької Акції, а зокрема Ліди Савойки, вдалося Анні в 1964 р. приїхати до Америки, де жив її чоловік і сестра. Скоро по приїзді вона вступила в члени 28-го Відділу СУА. Була зразковою його членкою до кінця свого життя. Належала теж до Марійської Дружини при церкві св. Івана Хрестителя в Нюарку. 17 липня відбулася панахида, на яку, не зважаючи на вакаційний час, прийшло багато членок СУА, Марій ської Дружини та громадян Ірвінґ- тону-Нюарку. Молитвою на вервиці членками Марійської дружини, відспі- ванням панахиди та прощальними Розпочався похоронний обряд. Церкву заповнили внуки і правнуки, а також Управа 52-го Відділу, де дочка Міля є членкою. Над закритою домовиною мої думки проходять крок за кроком. Усі 21 років, що я працювала в редакції ’’Нашого Життя”. Скільки ми разом із нею переговорили, скільки на журились разом із нею! Бували трудні ситуації, а також комічні пригоди. Останнім нашим зусиллям було втримати наш давній, такий добрий 42 Відділ при житті! І хоч як ми хотіли і старались, проте не вдалося. І ми його разом розв’язали. Останній її виступ відбувся на ювілею Окружної Ради у 1978 р. Там Анна Сивуляк засіла в колі всіх голів, вже придавлена старістю, але охоча й уважна до церемоніялу. І так ми поховали її. Був соняшний день, коли спустили її труну на цвинтарі св. Марії біля місця, де лежав похований її чоловік. Через літню пору і вакації ’’Америки” не було багато членок Союзу Українок Америки на похороні. Та я старалася всіх заступити, що зазнали від неї добра, що її пам’ятають, як голову Окружної Ради і членку Головної Управи СУА. І тих давніх громадян Філядельфії, що для них вона була уосібленням Союзу Українок Америки у кращому змислі того слова. Л. Бурачинська словами віддали покійній останню прислугу. Від 28-го Відділу прощала її Зеня Воробець, від М арійської дружини Марія Юркевич, від гімназій них товаришок Дора Рак, а як довго літню свою приятельку Ольга Мусса- ковська. Наступного дня після Служби Божої відпровадила громада Анну Тиху на цвинтар у Бавнд Бруку де по хоронили її біля її чоловіка. Союзянки зложили 180.00 дол. на Пресовий фонд замість квітів на її могилу. Хай з Богом спочиває! Вічна їй пам'ять! Ольга Муссаковська. "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1987 33
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
