Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
зважаю чи на перемогу, не затроєні вони недовір’ям до других, підозрінням та іншими трагічним и у наслідках комплексами? І чи, витримавши переможно ’’пробу пекла” зум ію ть перейти через ’’пробу неба” ? І так як ми не спром ож ні уявити собі глибини терору, який діє на Україні і тим самим не можемо давати поради нашим землякам, як і що вони повинні робити там, так само й ті, хто прибуває до нас, повинні мати зм огу пізнати наші умовини життя, заки да ю ть нам вказівки, поради, заки нас судять і о ціню ю ть. Для нас усвідомлення, зрозуміння цілої глибини терору, через який проходять наші земляки, це додаткова заохота і зобов'язання витримати ’’пробу неба” не обмежувати своїх цілей до матеріяльно- го, зовніш нього, це спо нука призадуматися чи виконуєм о все те, чого не мож уть виконати наші земляки на своїй, не своїй землі. Уява й д ум ка про те, через яке пекло мусіли перейти вони, дозволить нам віднестися до них з вирозумінням і лю бов'ю . Ті душевні каліцтва не вміємо представити світові. Чи ж можна обчислити, які і скіл ь ки загублених, скалічених душевно л ю д ськи х існувань втратив наш нарід? І чи можна представити світові, лю дям XX століття, які гордяться тим, що здобули косм ос, що на нашій плянеті існує система, в якій відбувається не тільки ф ізичний, але та ко ж душ евний го локоуст. У. Л. "Наш е Ж иття" ч. 6 — червень і ч. 9 — ж овтень 1978 р. ГОЛОСИ ЗВІДТІЛЯ М ені ви па л о гір к е щ астя с п іл к у в а т и с я п р а ц ю в а ти з л ю д ь м и р ід к іс н о та л а н о в и ти м и і ш л я х е тн и м и — п р о п о д іб н и х р а н іш е я читав л иш е в к н и ж к а х . Щ а стя ж и т и в и с о к и м и к у л ь т у р н о - г р о м а д с ь к и м и ін т е р е с а м и нехтува ти о с о б и с т и м и . Щ а с тя с п із н а т и с у в о р іс т ь і в агу в е л и ки х сл ів — правд а, честь, о б о в ’я зо к; слів, що с т а н о в л я т ь м о р а л ь н о - е ти ч н і п ід в а л и н и , с у т ь м о го с в іт о г л я д у . Честь, що о п л а ч у є т ь с я к р о в ’ю, г ід н іс т ь , що є п е р е д у м о в о ю ж и ття , істи н а , д о я к о ї й д у т ь з б е з с т р а ш н іс т ю д о с л ід н и к и — без Гарантії п о в е р н у ти с я . На цих п о н я т т я х я ви ро ста в п р а гн у в д о ни х п ід н е с т и с я , в и р и в а ю ч и с я з з а м к н е н о го ко л а п о р о ж н іх слів... На хви лі д е в а л ьв а ц ії е т и ч н и х в а р то с те й за ці п р и н ц и п и , за р о з к іш с а м о п о в а ги я р о з п л а ч у ю с я всім , що д а л о м ені ж и т т я . К о л и ц ь о го мало — р о зп л а ч у в а т и м у с я р е ш то ю . Я не м о ж у п р и й н я т и кр и м ін а л ь н и х зв и н ува ч е н ь за е л е м е н та р н і л іт е р а т у р н і к о н т а к т и — за те, що п о ка з у в а в с в о ю с т а т т ю п е р ед тим чи післ я т о го , я к н а д іс л а в її д о р е д а к ц ії ж у р н а л у . З в ід к и м ені б у л о зн ати , що ц ю с т а т ю через 4-5 р о к ів с к в а л іф ік у ю т ь як а н т и р а д я н с ь ку ? Євген Сверст юк Кінцеве слово на процесі в Києві 1973 А МИ ТАКИ ЗА УКРАЇНСЬКУ МОВУ... Ф . Л Ю Б И Н Е Ц Ь КА Ж и в е м о в д у ж е т я ж к и х ч а с а х . П о д ії перекочую ться повз нас і почерез нас. Але ми не падаємо під їх тягарем, ми не сміємо падати. Ми тіл ьки часом похиляємось під їхніми ударами на якийсь ко р о тки й час, але випростовуємось знову... і повертаємось до наш ого щ оденного життя, до наших суспіл ь них справ.... На черзі справа УКР А ЇН С Ь КО Ї МОВИ. Багато на писано вже на цю тему і до старших і до молоді. Ч итаю ть вони це чи ні? Стаємо перед проблемою, як зактивізувати на ше суспільство до вживання укр аїнської мови не тіл ьки у приватному ж итті але й у публічних виступах, особливо там, де треба підкреслити, що ми, члени укр а їн сько ї спільноти і боремося за національні права наш ого народу в Україні. Ми боремося за їх право говорити р ід но ю мовою там, але й самі цю мову знаємо і нею говоримо тут. Справа тим важча, що ми (не як інші етнічні групи, нпр. чехи, поляки) не маємо запліччя для укр а їн сько ї мови в нашій Батьківщ ині, де як відомо, чужий нам ур яд р уси ф іка ц ій н о ю хвилею насилля заливає все суспільне життя. У своїх свідченнях ген. П. Г р ого ре нко оповідає, що ’’дітям прищ еплю ється, що мови нерівні, що укр аїн ська мова — д р угор яд на мо ва” (Свобода ч. 225). А Раїса М ороз на вічу влаштованім Комітетом О борони Радянських політичних в’язнів зізнає, що Василя С ічка КҐБ заарештувало за те, що він "послідовно уживає укр аїн ської мови на вулиці, в крамницях тощ о” (Свобода ч 226). Але укр а їн ську мову в умовах поселення поза материком треба плекати, і то плекати інтенсивно, бо на поселеннях мова немає пр иро дньо го ґрунту життя і розвитку, яке вона має чи повинна мати на батьківщині. І це плекання повинно починатися від родинного дом у і просякати всі наші установи і організації церковні і світські. Це нпр. дуж е добре зрозуміли поляки. Ви почуєте в польськом у радіо як священики заохочую ть вірних відвідувати Б огослуж би в польській мові, ви почуєте в по льських радіових годинах виступи дітей і молоді в по льській мові, ви слухаєте гутір о к для батьків і д и с к у с ії з батьками на теми виховання дітей в польській кул ьтурі і т.п. І то му досить поляків вже четвертого покоління говорить по-польськом у. А як воно у нас?????????? Правда, ми розбудували ш ироку мережу українознавчого шкільництва, вивершену Ш кіл ь н о ю Радою і Централею О пікунів (поляки щойно тепер приступаю ть до організації ш кільної централі), ми
Page load link
Go to Top