Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
зважаю чи на перемогу, не затроєні вони недовір’ям до других, підозрінням та іншими трагічним и у наслідках комплексами? І чи, витримавши переможно ’’пробу пекла” зум ію ть перейти через ’’пробу неба” ? І так як ми не спром ож ні уявити собі глибини терору, який діє на Україні і тим самим не можемо давати поради нашим землякам, як і що вони повинні робити там, так само й ті, хто прибуває до нас, повинні мати зм огу пізнати наші умовини життя, заки да ю ть нам вказівки, поради, заки нас судять і о ціню ю ть. Для нас усвідомлення, зрозуміння цілої глибини терору, через який проходять наші земляки, це додаткова заохота і зобов'язання витримати ’’пробу неба” не обмежувати своїх цілей до матеріяльно- го, зовніш нього, це спо нука призадуматися чи виконуєм о все те, чого не мож уть виконати наші земляки на своїй, не своїй землі. Уява й д ум ка про те, через яке пекло мусіли перейти вони, дозволить нам віднестися до них з вирозумінням і лю бов'ю . Ті душевні каліцтва не вміємо представити світові. Чи ж можна обчислити, які і скіл ь ки загублених, скалічених душевно л ю д ськи х існувань втратив наш нарід? І чи можна представити світові, лю дям XX століття, які гордяться тим, що здобули косм ос, що на нашій плянеті існує система, в якій відбувається не тільки ф ізичний, але та ко ж душ евний го локоуст. У. Л. "Наш е Ж иття" ч. 6 — червень і ч. 9 — ж овтень 1978 р. ГОЛОСИ ЗВІДТІЛЯ М ені ви па л о гір к е щ астя с п іл к у в а т и с я п р а ц ю в а ти з л ю д ь м и р ід к іс н о та л а н о в и ти м и і ш л я х е тн и м и — п р о п о д іб н и х р а н іш е я читав л иш е в к н и ж к а х . Щ а стя ж и т и в и с о к и м и к у л ь т у р н о - г р о м а д с ь к и м и ін т е р е с а м и нехтува ти о с о б и с т и м и . Щ а с тя с п із н а т и с у в о р іс т ь і в агу в е л и ки х сл ів — правд а, честь, о б о в ’я зо к; слів, що с т а н о в л я т ь м о р а л ь н о - е ти ч н і п ід в а л и н и , с у т ь м о го с в іт о г л я д у . Честь, що о п л а ч у є т ь с я к р о в ’ю, г ід н іс т ь , що є п е р е д у м о в о ю ж и ття , істи н а , д о я к о ї й д у т ь з б е з с т р а ш н іс т ю д о с л ід н и к и — без Гарантії п о в е р н у ти с я . На цих п о н я т т я х я ви ро ста в п р а гн у в д о ни х п ід н е с т и с я , в и р и в а ю ч и с я з з а м к н е н о го ко л а п о р о ж н іх слів... На хви лі д е в а л ьв а ц ії е т и ч н и х в а р то с те й за ці п р и н ц и п и , за р о з к іш с а м о п о в а ги я р о з п л а ч у ю с я всім , що д а л о м ені ж и т т я . К о л и ц ь о го мало — р о зп л а ч у в а т и м у с я р е ш то ю . Я не м о ж у п р и й н я т и кр и м ін а л ь н и х зв и н ува ч е н ь за е л е м е н та р н і л іт е р а т у р н і к о н т а к т и — за те, що п о ка з у в а в с в о ю с т а т т ю п е р ед тим чи післ я т о го , я к н а д іс л а в її д о р е д а к ц ії ж у р н а л у . З в ід к и м ені б у л о зн ати , що ц ю с т а т ю через 4-5 р о к ів с к в а л іф ік у ю т ь як а н т и р а д я н с ь ку ? Євген Сверст юк Кінцеве слово на процесі в Києві 1973 А МИ ТАКИ ЗА УКРАЇНСЬКУ МОВУ... Ф . Л Ю Б И Н Е Ц Ь КА Ж и в е м о в д у ж е т я ж к и х ч а с а х . П о д ії перекочую ться повз нас і почерез нас. Але ми не падаємо під їх тягарем, ми не сміємо падати. Ми тіл ьки часом похиляємось під їхніми ударами на якийсь ко р о тки й час, але випростовуємось знову... і повертаємось до наш ого щ оденного життя, до наших суспіл ь них справ.... На черзі справа УКР А ЇН С Ь КО Ї МОВИ. Багато на писано вже на цю тему і до старших і до молоді. Ч итаю ть вони це чи ні? Стаємо перед проблемою, як зактивізувати на ше суспільство до вживання укр аїнської мови не тіл ьки у приватному ж итті але й у публічних виступах, особливо там, де треба підкреслити, що ми, члени укр а їн сько ї спільноти і боремося за національні права наш ого народу в Україні. Ми боремося за їх право говорити р ід но ю мовою там, але й самі цю мову знаємо і нею говоримо тут. Справа тим важча, що ми (не як інші етнічні групи, нпр. чехи, поляки) не маємо запліччя для укр а їн сько ї мови в нашій Батьківщ ині, де як відомо, чужий нам ур яд р уси ф іка ц ій н о ю хвилею насилля заливає все суспільне життя. У своїх свідченнях ген. П. Г р ого ре нко оповідає, що ’’дітям прищ еплю ється, що мови нерівні, що укр аїн ська мова — д р угор яд на мо ва” (Свобода ч. 225). А Раїса М ороз на вічу влаштованім Комітетом О борони Радянських політичних в’язнів зізнає, що Василя С ічка КҐБ заарештувало за те, що він "послідовно уживає укр аїн ської мови на вулиці, в крамницях тощ о” (Свобода ч 226). Але укр а їн ську мову в умовах поселення поза материком треба плекати, і то плекати інтенсивно, бо на поселеннях мова немає пр иро дньо го ґрунту життя і розвитку, яке вона має чи повинна мати на батьківщині. І це плекання повинно починатися від родинного дом у і просякати всі наші установи і організації церковні і світські. Це нпр. дуж е добре зрозуміли поляки. Ви почуєте в польськом у радіо як священики заохочую ть вірних відвідувати Б огослуж би в польській мові, ви почуєте в по льських радіових годинах виступи дітей і молоді в по льській мові, ви слухаєте гутір о к для батьків і д и с к у с ії з батьками на теми виховання дітей в польській кул ьтурі і т.п. І то му досить поляків вже четвертого покоління говорить по-польськом у. А як воно у нас?????????? Правда, ми розбудували ш ироку мережу українознавчого шкільництва, вивершену Ш кіл ь н о ю Радою і Централею О пікунів (поляки щойно тепер приступаю ть до організації ш кільної централі), ми
Page load link
Go to Top