Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Тільки між нами і телефоном ... АКАДЕМІЇ, АКАДЕМІЇ, ПАНАХИДИ І ЩО ЩЕ? Тому п’ять років я була свідком такої події: люди виходили з церкви, а один місцевий діяч, референт імпрез, пан К. голосно запрошував наших знайомих: — Відразу прошу йти до залі на академію! Всі обов’язково — на академію! — Вибачте, пане К., — сказав мій знайомий — алеж бачите, що ми з дітьми, а дітям не місце на академіях! Тут пан К. розхвилювався: — Яке ж краще місце для виховування молоді? Саме на академіях. Учитися про минуле, про наших героїв, про наші жертви! — Пане К., як батько й виховник тверджу, що дітям нижче 14 років нема місця на академіях, ні доповідь не є для дітей, ні така програма! — От тепер бачимо, куди котяться наші молодечі організації, якщо мають таких мудрих виховників, — крикнув на це пан К. Проминули кілька років, пан К. уже не влаштовує сам імпрез, тільки дивиться на них дуже збоку. Не давно відбулася ще одна з наших славних академій. Зустріла я пана К. і питаю, як вона пройшла. — Ех, пані Любо, пощо людям ці академії? їх найбільше потребують голова місцевого комітету й кілька старших осіб, що привикли до них, або ще не мають багато зайнять... Вдесятеро перетертий і повторюваний "реферат” вічно ті самі деклямації і якась музична точка — чи це єдиний спосіб віддати шану нашим героям? І це має вдоволяти людей, які мало турбуються українською культурою, яких діти чи внуки по-українському не говорять? Одним словом, це обдурювання себе, або "шопка" як казали галичани! Мене заскочила така переміна в поглядах пана К., який збоку побачив, як ці наші "академії” виглядають і який ефект вони творять. Пан К. далі розповідав, що він остаточно змінив свій погляд ще після дискусії з групою наших активних професіоналістів, які всі дозрівали вже тепер у різних аспектах українського життя. Ніхто з них не мав позитивних відгуків чи споминів про ’’академію” за часів своєї юности. Всі вони твердили, що ці стереотипні і часто не на високому рівні академії дуже відштовхують нашу мододь. На другий тиждень я хотіла дещо перевірити. Я запитала групку з молодечої організації, що "брала участь” в одній зі згаданих академій, кому вона була присвячена? Мені не зуміли точно відповісти. Сказали: — так, як минулого року, така як всі інші — присвячена якимсь померлим. — Один відважніший сказав: Панахида, чи академія — яка різниця? Це все, що українці вміють робити! Коли я роздумувала над цим, то пригадала собі нарікання моїх знайомих, що в їхніх місцевостях правлять панахиди і в день народження Шевченка і на 22-го січня навіть! Все і всіх поховаємо, а що ж тоді залишиться живе, що даємо живим? Та й академії (з поясненнями і дефініцією — в пам’ять померлих) — чи це спосіб вдержувати молодь при нашій спільноті, чи спосіб скоріше всіх поховати? Любов Калиновим МУЗЕЙ ВИПУСКАЄ РІЗДВЯНІ КАРТКИ Здано до друку серію різдвяних карток роботи українських митців Якова Гніздовського, Любослава Гуцалюка, Аркадії Оленської-Петришин, Петра Холодного і Михайла Черешньовського; також у серії будуть три репродукції ілюстрацій із "Ізборника Великого Князя Святослава Ярославича 1073 року” Картки мають бути готові на початку листопада. Докінчення: КАЛЕЙДОСКОП • Нью-Йорк. 3. XI. 1979 в Українському Інституті Америки відбувся заходом Товариства українських інженерів Америки панель на тему ’’Жінка в науково- технічній професії” Участь в панелі взяли: інж. Дарія Мосора-Франкен, мґр. Ганна Квітка, мґр. Оля Повзанюк. • Пенсильванія. У приміщенні коледжу Непорочного Зачаття відбулася у вересні виставка картин мисткині Лесі Гонти-Терлецької. Виставлено 53 праці виконані олією, акварелею, пастелею, ґвашом, тушом і вуглем. Картини переважно реалістичні з нахилом до експресіонізму. Картини зображують краєвиди, хоч було виставлено і декілька портретів. Леся Терлецька студіювала в Українській мистецькій студії у Філядельфії, в Мистецькій школі філядельфійського музею та у відомої малярки Енн Болбирні.
Page load link
Go to Top