Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПРИГОДА ЛЯЛІ ГАЛІ Наша Оля має лялю. Кличе її усе ’’Галю” Оля лялю дуже любить, Пестить її і голубить. Біля ліжечка Олюсі є куточок для лялюсі. У візочку на перинці Добре там малій Галинці. Оля лялю все купає, Білим пудром посипає, Дає біллячко чистеньке Й чеше косоньки біленькі. Раз в неділю ляля Галя Сидить в візку ніби краля, На головці має стрічку, І шовковую спідничку. Олі в кутку ще не має, Десь там обід заїдає, Тимчасом в куток Галюсі Прибіг малий песик Пусі. Пусі лялі страх не любить, Оля її так голубить, Пусі мусить утікати, Щоби лялі не лякати. О! тепер вже, лялю мила, Синьоока,білогрива, Мусиш геть з візка іти, Бо я хочу там лягти. Вхопив її за спідничку, Поніс в куток за стільничку. Сиди тут, погана Галю, Вже я тепер буду ляля. Убрав ляліну сорочку, Ліг вигідно у візочку, Аж тут Оля надбігає І візочок забирає. ”Ах! — кричить нараз Олюся, Де поділася лялюся? Пусі, геть мені з візка, Галю дай мерщій сюда. Пусі в білій сорочині Скочив скоро по дощині, Тягне лялю у зубах Кладе Олі при ногах Мируня Туркевич Оля лялю обіймає, Сльози її витирає, Пусі сів собі в кутку І вертить хвостом аж ну! Як у візку, ніби краля, Сидить знову наша ляля, Оля Пусі прикликає Й так до нього промовляє: ’’О! мій песику малий, Ах! який же ти пустий, Лялі мені вже не рухай, Бо в роботі будуть вуха. Песик мову зрозумів, Лялю лизнути хотів, Скочив Олі на коліна Й сидів тихо, мов дитина. Оля його притулила, І рукою попестила. ”Я й тебе люблю, маленький, Тільки будь мені чемненький. Можеш кожного вже дня Приходити ось сюда, І будемо разом гратись, Різні пісоньки співати” Гляньте! як в найкращій згоді Сидять собі на підлозі. Оля пісоньку співає, Пусі лялю колихає. Ю.Н. ’’ШКОЛЯРИК Я!” Як Лесь мав чотири рочки, Все простоював в вікні: Діти в школу йшли рядочком, А маленький Лесик — ні! "Мамо, матінко моя, А коли ж піду і я?” П’ятий рік минув поволі, Знов прийшли осінні дні, Знову діти вчаться в школі, А більшенький Лесик — ні! ’’Мамо, матінко моя, А коли ж піду і я?” Та як шість минуло рочків, Мов змінився світ увесь: Діти в школу йдуть рядочком, Серед них — великий Лесь! ’’Мамо, матінко моя, Гляньте лиш — школярик я!”
Page load link
Go to Top