Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІРШІ З В’ЯЗНИЦІ ВАСИЛЯ СТУСА* Як добре те, що смерти не боюся і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що вам, лукаві судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст Що жив-любив і не набрався скверни, зненависти, прокльону, каяття. Народе мій! Д о тебе я поверну і в смерті обернувся до життя. Своїм стражданним і незлим обличчям як син тобі доземно поклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі і з рідною землею поріднюсь. Невже ти народився, чоловіче, щ о б зазирати в келію мою? Невже твоє життя тебе не кличе? Чи ти спізнав життєву путь свою На цій страшній люциперській роботі де все людською мукою взялось? Ти все стоїш в моїй людській скорботі, твоїм нещастям серце пойнялось моє недужне. Ти ж за мене вдвоє нещасніший. Я сам, а ти — лиш тінь, я є добро, а ти — труха і тлінь. А спільне в нас, що мертві ми обоє, дверей обобоки. Ти там, я тут Нас порізнили мури, як статут 'С віча в свічаді. Поезії. Василь Стус Сучасність. 1977 ГОЛОСИ ЗВІДТІЛЯ Я обвинувачую КДБ як організацію відверто шовіністичну й антиукраїнську тому, що вона зробила мій народ і без'язиким і без голосим. Судові процеси 1972-73 років на Україні — це суди над людською думкою, над самим процесом мислення, суди над гуманізмом, над проявами синівської любови до свого народу. Покоління молодої української інтелігенції, що його зробили поколінням політв’язнів, було виховане на ідеях гуманізму, справедливости, свободи. У цьому вся його провина, весь його злий намір. Але тільки такими синами славен народ — і нині й у віки вічні. Василь Стус "Я обвинувачую " Сучасність. 1976, 1, стор. 47 Фізичну смерть, фізичне знищення можна представити світові, можна і треба домагатися оборони перед насильством. Але існує ще інше людовбивство. Це не фізичне, а душевне знищення, вбивство всього людського у нібито живій фізично істоті. Воно, невидиме для зовнішнього світу, проходить постійно вже через кілька поколінь. Знаряддями є страх, вироблення взаємного недовір’я навіть серед близьких людей, вимога доносити про різні вчинки, слова, а, може, й думки других людей. Відомий "герой”, якого ставили за приклад дітям — піонерам, це Павлик Морозов, який доніс ’’власть імущим” на своїх батьків, що вони противники колективізації. Підсвідоме почуття страху й недовір’я, переходить з покоління в покоління. Воно товари шить людині, як злий невидимий дух — товариш, що кермує її вчинками, або здержує від них, каже відрікатися приятелів, а то й найближчих. Проживаючи у вільному світі, особливо в Америці, ми висловлюємо критичні зауваження, а то й поради тим, хто живе в Україні. Ми "знаємо” що і як вони повинні робити і твердимо, що якби вони не боялися, а відважно висловлювали свої домагання, все змінилося б у Радянському Союзі. А тим часом нам не сила уявити собі тієї атмосфери, в якій росте і живе людина в Радянському Союзі. Свідомість, що за найменший промах не тільки вона сама, але всі її найближчі можуть потерпіти, здержує людину від такого чи іншого вчинку, чи слова, або навіть змушує діяти проти свого переконання а то й сумління. Правда, інколи і тут відчуваємо страх, перед можливими напа дами, крадіжжю, грабунком чи варварством. Це справа дошкульна і прикра. Але цей страх не сягає глибоко, не нищить нашого світогляду й не триває довго. Це сказати б зовнішній страх, він не калічить нашої душі, нашого поняття про те що добре, а що зле. Найновіші здобутки науки дали до рук "власть імущим” ще нову зброю крім страху й терору: це діяння на людину за допомогою най новіших медичних засобів. Медицина, якої призначення є стояти на сторожі людського здоров’я і життя, тепер у формі "психушок” запряжена у спільні шори з тюрмами, концлагерами, каторгами. Поява серед такої дійсности шестидесятників, чи сучасних нам дисидентів, учасників руху спротиву це доказ невмирущости й великої відпорности нашого народу. Той, хто жив там хоч деякий час і цілком усвідомлює собі під тиском якого жаху й терору живе там наш нарід, мусить уважати за чудо появу нових борців за свободу людини й народу. Валентин Мороз в одній із своїх перших промов назвав "пробою пекла” те, через що переходять наші земляки та мешканці інших країн Радянського Союзу "Проба неба” це життя у вільному світі, в достатках і свободі, які теж спроможні здеморалізувати, скалічити душевно людину. Не всі можуть витримати "пробу пекла" І саме це нищення всього людського у живій фізично людині — чи ж це не душевний голокоуст? Скільки ж то заломаних чи скалічених душевно людей живе там за залізною завісою! Скільки ж то поетів, вчених, мистців або замовкли, або пристосувалися й говорять чи пишуть уже не тим своїм власним внутрішнім голосом душі! Але навіть і ті, що їм їхня сила волі, їхня любов до батьківщини, віра в перемогу помогла видержати "пробу пекла” й не піддатися, чи вони, хоч перемогли, не осталися скаліченими душевно? Чи не Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
