Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПРИГОДА ЛЯЛІ ГАЛІ Наша Оля має лялю. Кличе її усе ’’Галю” Оля лялю дуже любить, Пестить її і голубить. Біля ліжечка Олюсі є куточок для лялюсі. У візочку на перинці Добре там малій Галинці. Оля лялю все купає, Білим пудром посипає, Дає біллячко чистеньке Й чеше косоньки біленькі. Раз в неділю ляля Галя Сидить в візку ніби краля, На головці має стрічку, І шовковую спідничку. Олі в кутку ще не має, Десь там обід заїдає, Тимчасом в куток Галюсі Прибіг малий песик Пусі. Пусі лялі страх не любить, Оля її так голубить, Пусі мусить утікати, Щоби лялі не лякати. О! тепер вже, лялю мила, Синьоока,білогрива, Мусиш геть з візка іти, Бо я хочу там лягти. Вхопив її за спідничку, Поніс в куток за стільничку. Сиди тут, погана Галю, Вже я тепер буду ляля. Убрав ляліну сорочку, Ліг вигідно у візочку, Аж тут Оля надбігає І візочок забирає. ”Ах! — кричить нараз Олюся, Де поділася лялюся? Пусі, геть мені з візка, Галю дай мерщій сюда. Пусі в білій сорочині Скочив скоро по дощині, Тягне лялю у зубах Кладе Олі при ногах Мируня Туркевич Оля лялю обіймає, Сльози її витирає, Пусі сів собі в кутку І вертить хвостом аж ну! Як у візку, ніби краля, Сидить знову наша ляля, Оля Пусі прикликає Й так до нього промовляє: ’’О! мій песику малий, Ах! який же ти пустий, Лялі мені вже не рухай, Бо в роботі будуть вуха. Песик мову зрозумів, Лялю лизнути хотів, Скочив Олі на коліна Й сидів тихо, мов дитина. Оля його притулила, І рукою попестила. ”Я й тебе люблю, маленький, Тільки будь мені чемненький. Можеш кожного вже дня Приходити ось сюда, І будемо разом гратись, Різні пісоньки співати” Гляньте! як в найкращій згоді Сидять собі на підлозі. Оля пісоньку співає, Пусі лялю колихає. Ю.Н. ’’ШКОЛЯРИК Я!” Як Лесь мав чотири рочки, Все простоював в вікні: Діти в школу йшли рядочком, А маленький Лесик — ні! "Мамо, матінко моя, А коли ж піду і я?” П’ятий рік минув поволі, Знов прийшли осінні дні, Знову діти вчаться в школі, А більшенький Лесик — ні! ’’Мамо, матінко моя, А коли ж піду і я?” Та як шість минуло рочків, Мов змінився світ увесь: Діти в школу йдуть рядочком, Серед них — великий Лесь! ’’Мамо, матінко моя, Гляньте лиш — школярик я!”
Page load link
Go to Top