Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
О. Н Е В Е С ТЮ К Дрімав у млі осінній город Льва... Останній день жовтневий в пітьмі гинув... Хтось шепотом передавав слова, Що день той на прощання ночі кинув. Десь впав приказ... Десь брязнув тихо меч. Забігали у пітьмі жваві кроки... Хтось стрілами ворушив чорну ніч, Хтось висилав стійки у ріжні боки. Проснувся город од нових пісень: Це що? Розмаялись нові прапори? Заплаканий листопадовий день Розносить вісті радісні в простори. Ілюстрація В. Бапяса ТЮРЕМНА ПОЕЗІЯ МИКОЛИ РУДЕНКА Так просто все: напишеш каяття — І роздобудеш право на життя. Лише десяток слів, чи, може, фраз І все вчорашнє вернеться нараз. Дерева й квіти в іскорках роси, Та за вікном дитячі голови; Та риба в озері, та в небі птах, Та смак цілунку на твоїх вустах, Як свідчення любови й доброти... І тільки ти — уже не будеш ти. Похилений, змарнілий від недуг Ти — тільки оболонка, а не дух. Тепер старі костюми приміряй, Удосконалюй кабінетний рай. Топчи ту ж саму стежку в гай — Не вернеш душу втрачену свою. Лише десяток вимучених слів, Які ти у потьмаренні наплів — І вже тебе нема, А є пітьма. Є у людину схована тюрма. 18. 8. 1977 ГОЛОСИ ЗВІДТІЛЯ Коли поникнуть голови переможених і сили їхні кануть у працю на хліб насущний, то на озлиднілому ґрунті завжди виростають поодинокі високі постаті як голос само збереження народу, що мусить висунути свою естафету в особі подвижника, який швидко згоряє за всіх, як згоріли у нас тисячі безіменних, з забутими іменами і з великими іменами... Євген Сверстюк ЧИ ТІЛЬКИ ФІЗИЧНИЙ ГОЛОКОУСТ? Про фізичне знищення людини, людей, груп, народів говориться і пишеться. Є народи чи групи, які вміють представити світові свою трагедію: жорстоке, нелюдське знищення тисяч, а то й мільйонів. Світова опінія реаґує на ці приголомшливі, представлені інколи в цифрах, дані залежно від того хто про них сповіщає. А чи вістка доходить до загального відома залежить від впливів на середники комунікації, т зв. "мідія” Але всеж людство не реаґує на злочини людовбивства так, як того можна б сподіватися від людей XX столітття. Переглядаючи пресу, не тільки українську, з часів плянованого голоду в Україні у 1933 р. ми, не без здивування, можемо ствердити, що тодішня наша т. зв. ’’перша еміграція” вміла здобути більший відгук на сторінках американської преси (в тому теж Нью-Йорк Таймсу) ніж це можемо осягнути ми тепер. У тій пресі знаходимо протести, знімки маніфестацій, а інколи навіть знімки з того пекла, яким був голод 1933 р. Була тоді навіть реакція поодиноких осіб, а теж деяких урядових та міжнародніх чинників. Були спроби помогти голодуючим.* Але хоч вістки про голод, були приголомшливі, залізна заслона зуміла щільно закрити трагічні сцени в Україні. Друга Світова війна відслонила цю завісу, але й принесла нову хвилю варварського нищення людського життя. Проте два — спершу союзники, а скоро вороги — Німеччина й Радянський Союз, мали різні географічні умовини. Це що відбувалося в Европі, було більш доступне для свідків, діялось на очах світу. Радянський Союз, який має до свого розпорядження величезні простори в Азії, умів і досі вміє старанно ховати перед світом свої злочинні дії. Хоч війна скінчилася 35 років тому, то деякі народи вміють ще й досі представляти світові свої кривди й домагаються кари чи відплати за жорстокості, які довелося їм терпіти. Але це, що діялось там, далеко на запіллі осталося для світу невідомим, або невіро гідним. Наша обкладинка. Петро Мегик: Тополі — олія — 1976 р. Cover Ilustration. P. Mehyk: Landscape — oil, 1976
Page load link
Go to Top