Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
структуру хати. Настінне малювання хат на Лемківщині має специфічний характер і виконується в дуже простих, зворушливо гарних формах, виключно на зовнішніх стінах. Розписи виконували завжди білим на брунатному тлі. Малюванням займалися головно жінки і дівчата, а подекуди, як не було кому — їх заступали хлопці. Розмальовували ганчіркою, намотаною на патик, або пензликом із котячої шерсти. За білило служила біла глинка, що її знаходили в потоці, т. зв. "заправка”. Малювали відразу, без допоміжних зарисовок. Це замащування первісно мало мету зберігати дерево від загнивання,опісля перейшло в традицію та дало прекрасний фон для розпису. Мусів цей розпис виникнути дуже давно, коли в ньому збереглися такі старовинні мотиви, як дерево життя, солярний знак, свастика, яких сьогодні ніхто з лемків не розуміє, а повторяє за традицією. Про художнє почуття лемків свідчить те, що ще в 30-их pp. нашого століття розпис був виведений в одному білому кольорі. Опісля ввійшли в розпис лемківських хат ’’синька" та зелений колір. Найкраще і найбагатше розмальовували надвірні двері, рівна і гладка зовнішня поверхня яких давала гарну площину для розпису. Одвірки, зроблені з широких брусів, служили для малювання різних узорів. Крім цих двох площин, лемки розмальову вали ще обрамування вікон, простінок між вікнами та ворота стодоли. На кожну з наведених частин призначалися окремі взори, що мали зв’язок із різним повір’ям і символікою. Наприклад, кути житлової частини розпису рисували іншими мотивами, ніж ті, що належали до стайні. Розпис на хаті малювали кілька разів у рік перед річними святами та перед празниками. Взорів ніколи не повторяли. Вхідні двері в лемківських хатах непомірно низькі, однокрилові (1.60 * 1.20 м). Зовні їх поверхня була рівна, а зсередини — дві здорові поперечки, до яких прибивалися завіси. Звершення дверей овальної ПІДПИСИ ДО ІЛЮСТРАЦІЙ НА СТ. 6 форми поряд із прямокутною, збереглися в часі обстеження в Новосандеччині та Горличчині. Майстрували двері з дуже грубих дощок, збивали їх кілками, обертались вони на дерев’яних чопах або на залізних завісах. Замикалися вони дерев'яною клямкою. Крім неї, був ще з середини хати дерев’яний засув. Крім головних дверей, на фронтовій стороні хати були ще малі двері до стайні та великі, двокрилі ворота до боїська-току. На цих воротах малювали дві або три горизонтальні узорні смуги. На дверях до стайні не малювали зовсім нічого. Давніші розписи лемківських хат мають геометричні мотиви з чітко вираженою реалістичною основою. Новітній розпис іде по лінії реалістичних квіткових форм. Таким чином і тут повторяється те, що було в українському килимарстві минулого століття. Геометричні, як і реалістичні, орнаменти відзначаються площинністю, деяким спрощенням реальних форм і однобарвністю. Майже всі розписи виконані білим по брунатному тлі. Старші зразки настінного розпису мають яскраво виражений графічний характер, новіші більш декоративні, малярські. Основа розписів усе таки лінійо-графічна, тільки після 40 років XX ст. намічається тенденція вирішувати композицію плямами. Розпис лемківських хат має певну кількість основних декоративних мотивів, спільних для цілого району лемківського Посяння, однак трактованих у різних селах по-різному. Із спільних елементів компонується безліч варіянтів, у яких можна помітити певну Градацію й еволюцію мистецьких форм орнаменту. Деякі з тих мотивів чи елементів спільні для орнаментики майже всіх слов’янських народів, сягають у глибінь віків і криють у собі певне смислове, символічне значення, у наші дні вже незрозуміле для тих, хто їх уживає, підкоряючися закоріненій традиції. ІРИНА СЯНІЦЬКА 1 РЯД Розпис хатніх дверей у с. Сопинка, пов. Лісько. Назви: "квіт", "ялички". Decoration on the door of a house, village of Solynka, Lisko region. 2 РЯД Розпис хатнього вікна в с. Должиця, пов. Лісько. Назви: "кривулька", "квітник". A decorated house window, village of Dolzhystsia, Lisko region. 3 РЯД Розпис на воротях стодоли у с. Со линка, пов. Л ісько. Назви: "курочки”, "метелики", "квіти", "ломана кривулька". A decorated barn entrance, village of Solynka, Lisko region. Розпис хатніх дверей у с. Солинка, пов. Лісько. Назви: "квіт", "зюпачка крцрулька", "кщіічка". Decoration on the door of a house, village of Solynka, Lisko region. Розпис на вуглах хати в с. Должиця, пов. Лісько. Назви: "ялички", "язюпачка кривулька", "лабчата кривулька". Decoration of the exterior of the house, village of Dolzhytsia, Lisko region. Розпис на воротах стодоли в с. Зубраче, пов. Лісько. Назви: "колічка”, "ялички", "кривульк" A decorated barn entrance, village of Zubryche, Lisko region. УСМІХНИСЯ! ТАЛАНТ Один автор признався приятелеві: — Десять років я писав і щойно в одинадцятому я пізнав, що не маю та ланту. — Так ти перестав писати? — Що ти думаєш? Я вже став над то славним, щоб перестати!
Page load link
Go to Top