Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
дуже втішився, бо мав нагоду показати своє знання української історії — чи радше майбутности. Перше, хлопець сказав князеві, що його тризуб залишився державним гербом, що прапор є синьо-жовтий і Русь у майбутньому буде називатися Україна. Андрійко також розказав про незгоду між синами князя після його смерти, про славу козаччини та про москалів Князь усе пильно вислухав — часом зі сльозами в очах. Вкінці князь подякував Андрійкові і порадив йому вертатися, бо ті двері можуть зникнути. Попрощавшись, він вернувся в те саме місце, де він впав у воду. Андрійко стояв безрадно у воді і не знав, що далі робити. Аж раптом його хтось так колосок Українська народна казка Жило-було двоє мишенят Круть і Верть та півник. Мишенята тільки й знали, що співали та танцю вали, крутились та танцювали, крутились та вертілись. А півник, тільки починло світати, схоплювався, спочатку всіх піснею будив, а потім брався за роботу. Одного разу замітав півник подвір’я і побачив на землі пшеничний колосок. — Круть, Верть! — покликав півник. — Гляньте, що я знайшов! Прибігли мишенята та й кажуть: — Його треба обмолотити і з зерна в млині борошна намолоти. — А хто це зробить? — спитав півник. — Тільки не я! — закричав Круть. — Добре, я сам зроблб, — сказав півник. Повернувся півник з млина, кличе мишенят: — Сюди, Круть, сюди, Верть! Я борошно приніс. Прибігли мишенята, дивляться, вихваляють: — От так півник! От так молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги пкти. — Хто буде місити? — спитав півник. А мишенята знову своє. — Тільки не я! — запищав Круть. — Тільки не я! — запищав Верть. Подумав, подумав півник та й каже: — Мабуть, мене доведеться. Замісив він тісто, наносив дров, затопив піч і спік у печі пироги. Поклав він пироги на стіл, а мишенята сильно штовхнув, що він впав на дно ріки. Він старався стати на рівні ноги — йому шуміло в голові, перед очима -блистіли зірки. Коли вкінці відкрив очі, він знову був у тунелі. Довго не надумувався Андрійко і порачкував в напрямі денного світла. За хвилину він знову спинився біля дверей і вийшов надвір. А двері з олосним грюком зачинилися і зникли. Скільки разів Андрійко не ходив в те саме місце, іін ніколи вже не знайшов тих дверей. А про свою пригоду Андрійко нікому не розказував — бо хто б повірив? МАРКО ЯКУБОВИЧ тут як тут. І кликати їх не довелося. — Ох, і голодний я! — пищить Круть. — Ох, і їсти мені хочеться! — пищить Верть. Та й швидше сіли за стіл. А півник ім каже: — Підождіть! Ви спочатку скажіть мені: хто знайшов колосок? — Ти знайшов! — голосно закричали мишенята. — А хто колосок обмолотив та зерно у млин поніс? — Теж ти, — тихо відповіли Круть і Верть. — А тісто хто міив? Дрова носив? Піч топив? Пироги хто пік? — Все ти... Все ти, — ледве пропищали мишенята. — А ви що робили? Нічого сказати мишенятам. Стали Круть і Верть вилазити з-за стола, а півник їх і не затримує. Нема за що таких ледарів пирогами пригощати.
Page load link
Go to Top