Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ДОРОГІ ДРУЗІ! ЗОЯ КОГУТ Чи ви знаєте, що означає "Банко ді Санто Спіріто”? — це ’’Банк Святого Духа"!.. Нам, укра їнцям, ніколи й на думку б не спало пов’язати грошеві трансакції, як ощадності (з процентами...) і позички (ще з більшими процентами...) зі святим Духом! Та в італійців, видно, інша ментальність, тому, якщо вам знайомий італієць скаржиться, що мусить платити поважні відсотки "святому духові” — це не конче означає, що він говорить про свої гріхи, так само, як і речення: "спішусь до святого духа" — не мусить означати, що він вибирається на той світ! Помилково було б також припускати, що "Лакріма Крісті”, або "Сльози Христа" мають щось спільного зі свяченою водою! Ні! Це добре вино і продають його не під церквами, хоч у італійців усе можливе!.. Взагалі ця нація має, мабуть, особливо родинне відношення до неба і особливу протекцію, бо ж жодна інша не спродукувала стільки святих і ніде не траплялось стільки чуд, як якраз в Італії! І трап ляються до нинішнього дня! Бож чи не чудом, що на протязі чотирьох місяців життя в Римі мені нічого не вкрали? Навпаки, я навіть знайшла 100 паперових лір просто на зупинці, біля бочки для сміття і не далеко Ватиканського муру. Правда, їх потім ніхто не хотів прийняти, але це вже інша справа... До Риму прибула я 31 травня минулого року і, після 25-тигодинного лету, Рим зустрів мене родин ним теплом сестер, отців і друзів, опікою Блаженні- шого і деякими змінами: красувалися два нові леви в бронзі. Два леви по обох боках, Один передом, другий — задом, їх вираз наче каже: ”А-х-х!” Ні втіхи з світу, ні принади...!” А над входом до університету (вгорі, над сфінксами) стоять два анголи, теж у бронзі, тримаючи велику книгу. Під ними — напис: "Достойний ти взяти книгу і розкрити печаті її". Так і хотілося змінити "печаті” на "печалі”.. А Тарас Шевченко ще й далі стоїть у римській тозі напроти будинку УКУ з червоної цегли й барок- ковим входом і, піднісши правицю, питається: "яка недоля занесла мене сюди?"... Храм св. Софії блищав новими мозаїками, бібліо тека була повна нових книжок, пси пізнали мене від разу і, не вважаючи надоворічну відсутність, лизали й скавулили з радости. Комарі також пізнали мене і бриніли й кусали теж, мабуть, з радости, хоч їх радости я не поділяла... Настоятель св. Софії о. Петро — трохи більше посивів, трохи більше мучився з хребетом і ще рідше всміхався. Пригадалось речення якогось мудреця: ’’Хто часто всміхається, той рідко буває самотнім”. Мабуть, мудрим був цей мудрець... Дорогі мені ’’прибрані" діти, студенти УКУ, були для мене великою втіхою! Я замешкала знову в моїй затишній кімнаті при св. Софії і УКУ. Цвіли рожі і солодко пахли магнолії. Виспавшись після довгої подорожі, я вже другого дня була в Ватикані на авдієнції і обіді у Блаженнішого. Щиро раділа знову бачити цю людину, яка подарувала мені стільки доброти й вирозуміння. Коли в 1975-му році я, зовсім для мене неспо дівано, дістала запрошення від Кардинала Йосифа Сліпого приїхати до Риму, я відписала: "... але ж я — православна!" І дістала відповідь: "Приїжджайте! Чекаємо”. Рим. Кольосвй І цього разу дістала запрошення від Блажен нішого: "Приїжджайте, поширюйте Ваш світогляд, вчіться, думайте і пишіть! І зробіть знову подорож з читанням Ваших віршів по Америці, Канаді і Европі”. Як невимовно жаль, що дехто з моїх рідних православних закидає мені (деколи в анонімках), що я ’’продалась католикам за славу й мамону”, з пояс ненням, що ’’мамона” — це гроші! Дякую за пояс нення! Бідні, малі люди! Так і хочеться сказати: Не питайте мене, чи я православна Чи я — католичка і з якої родини. Справді люди питають вже здавна; Яка перед ними стоїть людина? Запитайте мене, чи душею скривила? Чи я свій народ перестала любити? І, як знайдете, що я тут завинила — Тоді тільки можете мене осудити! Вже кілька днів після приїзду до Риму я взяла й немудро захворіла. І тут мушу вам оповісти про доктора Де Ліло. Це знаний і шанований в Римі іта Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
