Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Салатка Рути Найбільший успіх Дуже не люблю дискутувати про політику з чоловіками, а вже особливо з моїм власним чолові ком. Це може навіть звучати аб сурдно, але для мене це без сумнівна правда, що чоловікам бракує почуття належної оцінки в політиці, а зокрема належної о- цінки: дистанції і вартостей поо диноких політичних подій і фактів. Не вірите?... Почалося з того, що я, бажаючи навести мого чоловіка на те, про що я хотіла з ним говорити, запи тала його: — Як ти думаєш, які були наші найвидатніші політичні успіхи в А- мериці? — А коли він, типово по- мужеськи, втомлено виглянув з-поза газети (,,0, Боже, я такий змучений!... Навіть каміксів про Донді дочитати не дають!...), я до дала у формі пояснення: — Ну, яка, на твою думку, найбільша по літична „сенсація" останніх мі сяців? Це вже було більше зрозуміле. „Сенсація"! Пан і володар покинув свого „Донді" і „Діка Трейсі", і його погляд набрав опївзвучности з колишнім титулом магістра, що ним колись пишався. — Сенсація?... Може це те, що Гнат Білинський їздив до Ме- хіка... і не привіз з собою ніякої сеніоріти... Або, може те, що Сясь- ко Яворський виграв 128,000 дол. на телеівізії? —■ А про те, що наша делегація, делегація Союзу Українок Амери ки, мала конференцію... справжню конференцію... на півтори години, з панею Еленорою Рузвелт, ти чув? Знаєш бодай, хто це є пані Елеонора Рузвелт? — Ти вже певно забула, — від повів зїдливо голова родини — що я був разом із тобою в Цуфенгав- зені, як вона відвідувала наш та бір? Коли це було? В 1946-ому, чи може в 47-ому році? Боже, як той час летить! —■ Заки порахуєш на пальцях, скільки це вже років, поклади ру ку на серце і скажи, але скажи правду: чи уважаєш це за загаль- но-український успіх, що Елінор Рузвелт прийняла нашу делегацію, що дискутувала з нашими панями довго й ділово... — Ну, добре, ну добре, все це правда, — позіхнув мій чоловік, поринаючи наново у овій часопис, — але чому це все не було розго лошене? Чому ви бодай не сфото графувались так, як Микола Лі- вицький з Архиєпископом Бога- чевським чи з премєром Діфенбей- кером? Або чому це не було на телевізії, вже не кажу на „64.000", але бодай на програмі у Марино- вича? Щ о?... Вже нема програми Мариновича? Ну, то все одно: мо гло бути бодай на радіо у Морица Кляйна! Ось маєте типову реакцію при людної опінії. Цю опінію, як звіс но, формують чоловіки, тому й не дивниця, що вона якраз така. Але чи € якийсь сумнів, що конферен ція з вдовою по померлому прези денті Рузвелті, панею Елі'норою Рузвелт, яку відбула наша делега ція, це один з більших успіхів ді яльно сти української спільноти в ЗДА? Будьте спокійні, мої пані: пані Рузвелт з кимбудь конферен ції не робить. Вона напевно добре поінформувалась, хто це і що це таке СУА, заки вона дала свою згоду на цю конференцію. Втаєм ничені твердять, що позиція пані Елінори Рузвелт у політичному світі ЗДА має першорядну вагу й питомий тягар. А що жінка такої інтелігенції й розуму, як п-ні Рузвелт, не доба чила усього в СССР — це вже дру га справа. Я не була з делегацією, переказую лише зачуте, але мені здається, що пані Рузвелт знає і бачила більше, як те, що вона пи сала в своїх репортажах із Совєт- ського Союзу. Напевно більше. А що не написала усього? Може не мала матеріялів... Тепер уже має. Прийняла їх з рук нашої делегації, тепер уже їй відомо, що соціяльним обезпечен- ням у СССР не обхоплені селяни, себто 54% населення, тепер уже має матеріяли про національне пи. тання, про становище наших се стер у СССР, має статистичні дані про злидні колгоспників, про „пра во на освіту" А що сама пані Руз велт не могла додуматись до того, що неодин пакунок з Америки слу жить за хабар на те, щоб молода дівчина чи юнак могли „поступи ти" на вище учбове заведення, то чи ж можна дивуватись? А лозатим ■—■ не знаю, чи не за сміливий мій здогад: Елінор Руз велт, мабуть, уважає себе тією, що має продовжувати політику свого чоловіка по відношенні до СССР, політику „голуба миру" Це зреш тою модне в теперішніх часах. — А... чи жінки інших народів, що тепер під пануванням СССР, були також у Рузвелтової? — впа ло питання з-поза газети. Я піднесла здивовано голову. Значить — дійшло і до нього? ■—- Нічого про це мені невідомо. Здається, нікого не було, лиш ми, українки. —• Гмім... — зазвучало знову з-поза газети. А по хвилині тиші: — А...а... Все таки самі ви, жін ки, не дали ради. Мусіли попроси ти і проф, Крашенінікова, і д-ра Осінчука, ага! Виразний тріюмф був у голосі мого чоловіка. —■ Правда, — відповіла я — ні хто цього не перечить, ми запро сили спеціялістів. А що вони чоло віки... Крім цього, скажи, будь ла ска: хто кого запросив до співпра ці у цьому ділі, хто дав ініціятиву, хто підняв справу? Ну, скажи, але правду скажи?! Мій чоловік склав рівненько га зету, піднявся, і рівним, „дивізій ним" кроком помаршував до кухні. За хвилину почувся дзеленькіт ми тої посуди. Це він завжди робить, коли не хоче виразно визнати моєї перемоги... Делегація СУА в Елінори Руз велт здобула ще один успіх. Рута
Page load link
Go to Top