Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Салатка Рути Найбільший успіх Дуже не люблю дискутувати про політику з чоловіками, а вже особливо з моїм власним чолові ком. Це може навіть звучати аб сурдно, але для мене це без сумнівна правда, що чоловікам бракує почуття належної оцінки в політиці, а зокрема належної о- цінки: дистанції і вартостей поо диноких політичних подій і фактів. Не вірите?... Почалося з того, що я, бажаючи навести мого чоловіка на те, про що я хотіла з ним говорити, запи тала його: — Як ти думаєш, які були наші найвидатніші політичні успіхи в А- мериці? — А коли він, типово по- мужеськи, втомлено виглянув з-поза газети (,,0, Боже, я такий змучений!... Навіть каміксів про Донді дочитати не дають!...), я до дала у формі пояснення: — Ну, яка, на твою думку, найбільша по літична „сенсація" останніх мі сяців? Це вже було більше зрозуміле. „Сенсація"! Пан і володар покинув свого „Донді" і „Діка Трейсі", і його погляд набрав опївзвучности з колишнім титулом магістра, що ним колись пишався. — Сенсація?... Може це те, що Гнат Білинський їздив до Ме- хіка... і не привіз з собою ніякої сеніоріти... Або, може те, що Сясь- ко Яворський виграв 128,000 дол. на телеівізії? —■ А про те, що наша делегація, делегація Союзу Українок Амери ки, мала конференцію... справжню конференцію... на півтори години, з панею Еленорою Рузвелт, ти чув? Знаєш бодай, хто це є пані Елеонора Рузвелт? — Ти вже певно забула, — від повів зїдливо голова родини — що я був разом із тобою в Цуфенгав- зені, як вона відвідувала наш та бір? Коли це було? В 1946-ому, чи може в 47-ому році? Боже, як той час летить! —■ Заки порахуєш на пальцях, скільки це вже років, поклади ру ку на серце і скажи, але скажи правду: чи уважаєш це за загаль- но-український успіх, що Елінор Рузвелт прийняла нашу делегацію, що дискутувала з нашими панями довго й ділово... — Ну, добре, ну добре, все це правда, — позіхнув мій чоловік, поринаючи наново у овій часопис, — але чому це все не було розго лошене? Чому ви бодай не сфото графувались так, як Микола Лі- вицький з Архиєпископом Бога- чевським чи з премєром Діфенбей- кером? Або чому це не було на телевізії, вже не кажу на „64.000", але бодай на програмі у Марино- вича? Щ о?... Вже нема програми Мариновича? Ну, то все одно: мо гло бути бодай на радіо у Морица Кляйна! Ось маєте типову реакцію при людної опінії. Цю опінію, як звіс но, формують чоловіки, тому й не дивниця, що вона якраз така. Але чи € якийсь сумнів, що конферен ція з вдовою по померлому прези денті Рузвелті, панею Елі'норою Рузвелт, яку відбула наша делега ція, це один з більших успіхів ді яльно сти української спільноти в ЗДА? Будьте спокійні, мої пані: пані Рузвелт з кимбудь конферен ції не робить. Вона напевно добре поінформувалась, хто це і що це таке СУА, заки вона дала свою згоду на цю конференцію. Втаєм ничені твердять, що позиція пані Елінори Рузвелт у політичному світі ЗДА має першорядну вагу й питомий тягар. А що жінка такої інтелігенції й розуму, як п-ні Рузвелт, не доба чила усього в СССР — це вже дру га справа. Я не була з делегацією, переказую лише зачуте, але мені здається, що пані Рузвелт знає і бачила більше, як те, що вона пи сала в своїх репортажах із Совєт- ського Союзу. Напевно більше. А що не написала усього? Може не мала матеріялів... Тепер уже має. Прийняла їх з рук нашої делегації, тепер уже їй відомо, що соціяльним обезпечен- ням у СССР не обхоплені селяни, себто 54% населення, тепер уже має матеріяли про національне пи. тання, про становище наших се стер у СССР, має статистичні дані про злидні колгоспників, про „пра во на освіту" А що сама пані Руз велт не могла додуматись до того, що неодин пакунок з Америки слу жить за хабар на те, щоб молода дівчина чи юнак могли „поступи ти" на вище учбове заведення, то чи ж можна дивуватись? А лозатим ■—■ не знаю, чи не за сміливий мій здогад: Елінор Руз велт, мабуть, уважає себе тією, що має продовжувати політику свого чоловіка по відношенні до СССР, політику „голуба миру" Це зреш тою модне в теперішніх часах. — А... чи жінки інших народів, що тепер під пануванням СССР, були також у Рузвелтової? — впа ло питання з-поза газети. Я піднесла здивовано голову. Значить — дійшло і до нього? ■—- Нічого про це мені невідомо. Здається, нікого не було, лиш ми, українки. —• Гмім... — зазвучало знову з-поза газети. А по хвилині тиші: — А...а... Все таки самі ви, жін ки, не дали ради. Мусіли попроси ти і проф, Крашенінікова, і д-ра Осінчука, ага! Виразний тріюмф був у голосі мого чоловіка. —■ Правда, — відповіла я — ні хто цього не перечить, ми запро сили спеціялістів. А що вони чоло віки... Крім цього, скажи, будь ла ска: хто кого запросив до співпра ці у цьому ділі, хто дав ініціятиву, хто підняв справу? Ну, скажи, але правду скажи?! Мій чоловік склав рівненько га зету, піднявся, і рівним, „дивізій ним" кроком помаршував до кухні. За хвилину почувся дзеленькіт ми тої посуди. Це він завжди робить, коли не хоче виразно визнати моєї перемоги... Делегація СУА в Елінори Руз велт здобула ще один успіх. Рута
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
